Степан Барна на бізнес-саміті «Шовковий шлях»: Зовнішньоторговельний оборот товарами області з Китаєм за півроку склав майже 12,5 млн. доларів У Тернополі знову з’явиться новий парк Спостерігати за тернополянами можна через півтисячі камер відео-нагляду Тернопіль став першим обласним центром, який створив Об’єднану Територіальну Громаду У Тернополі п’яний таксист тікав від поліції (відео) Степан Барна в Китаї: Тернопіль і Бучач вступили до альянсу міст “Шовкового шляху” (фото) У Тернополі 21 жовтня зустрінуться “Нива” та “Чайка” Через перекриття дороги «газовими активістами» покалічили молоду працівницю патрульної поліції На Тернопільщині під колеса авто потрапив 10-річний хлопчик (фото) У Львові і Києві підвищують вартість проїзду у транспорті У Тернополі відбудеться сільськогосподарський ярмарок Тернопільщина входить до п’ятірки лідерів щодо використання державних коштів на ремонт доріг (фото) Завдяки мовним квотам українські артисти отримали шанс себе реалізувати, — Андрій Підлужний (інтерв’ю) Жертвами «банківських» афер й надалі стають тернополяни Тенісистка Тернопільського «Інваспорту» Тетяна Боднар стала срібною призеркою чемпіонату України

На Тернопільщині знаходиться єдиний в країні підземний музей

  • 11
    Поширили:

Присвячений він Трипільській культурі, адже тут і досі відшукують сліди перебування давніх людей.

Тернопільська область – рай для мандрівників. І для тих, хто захоплюється старовинною архітектурою, і для тих хто віддає перевагу природним дивам.

І якщо палацами і замками не усіх здивуєш (хоча є у тут такі оригінальні, як замок-корабель у Сидорові чи замок на горі Бона у Кременці), то природні дива Тернопілля дійсно унікальні. Зокрема, це Джуринський водоспад – найвищий рівнинний водоспад України, висота якого становить 16 метрів. Це село Вікно, яке отримало назву від глибоченних карстових озерець. Це Рукомиш та Монастирок, де людина і природа об’єдналися, щоб створити нові дива…

Серед природних див Тернопілля чільне місце посідають печери. Зокрема, печера Вертеба на півдні області поблизу села Більче-Золоте Борщівського району. Вона унікальна тим, що тут діє єдиний в Україні підземний музей. Присвячений він Трипільській культурі, і не дарма, адже тут знайдені сліди перебування представників цієї культури, що існувала на наших землях понад п’ять тисяч років тому.


При вході в печеру можна побачити великий камінь на піднесенні. Можливо, мав обрядове значення.

Назва печери походить від старослов’янського слова «вертеб» – яруга, яма. Так у давнину називали не тільки печери, а й низьку місцевість, провалля. У 19 столітті, коли проводили тут дослідження, так і назвали печеру. Її загальна протяжність становить 9 км, температура повітря – 10-11 градусів, вологість 98%. Утворена вона, як і інші печери Поділля, в гіпсах.


Хто пролізе крізь отвір, має шанс, що збудеться його бажання.

«Понад п’ять тисяч років тому тут були скелі, а в них – тріщина. І зайшовши у ту тріщину, давні люди, а це були трипільці, побачили ціле підземне місто і почали його використовувати. Але це не значить, що люди жили в печері. Вони жили у добротних будинках, які будували на поверхні. Вирощували зернові, розводили худобу. Та протягом 700 років вони відвідували цю печеру, передавали інформацію про неї від покоління до покоління, причому таємно. Про це свідчать численні знахідки, виявлені під час археологічних та інших досліджень», – розповідає Михайло Сохацький, керівник археологічної експедиції та директор Борщівського краєзнавчого музею, відділом якого є печера-музей.


Михайло Сохацький демонструє кристали, що утворилися у печері.

За словами пана Михайла, швидше за все у печері люди ховалися від небезпеки, від ворогів. Вони могли тут перебували тижнями, а може, й місяцями. Вони розкладали багато вогнищ, але завдяки тому, що печера була добре вентильована, у ній не утворювався смог.


Залишки кераміки.

Підтвердженням тому, що тут можна вижити, є наступний факт. Під час Другої світової війни євреї переховувалися тут від німців тривалий час. Пізніше люди, що пережили страшні події, приїжджали сюди, показували, як все було. Про це зняли фільм «Немає місця на Землі».

Читайте також: Екстрим-туризм на вихідні: півсотні кілометрів підземних лабіринтів у печері Млинки.

«Згадки про печеру маємо у хроніці Василіанського монастиря, що у Монастирку, датовані 18 століттям. А у 1822 році про неї написали статтю у польській пресі. Наприкінці 19 століття тодішній власник цих земель Леон Сапіга ініціював дослідження печери археологами. Знахідки із печери, а це залишки знарядь праці, посуду, зберігалися у маєтку Сапіги у Більче-Золотому. Потім він передав їх до Краківського музею, де їх можна побачити і зараз», – розповідає Михайло Сохацький.


Мінімлини чи зернотерки, якими давні люди розтирали зерно і виготовляли борошно.

У печері і досі проводяться археологічні дослідження. Наприклад, минулоріч вперше знайшли велику антропоморфну фігурку чоловіка, що досить дивно, адже трипільці більше уваги приділяли жіночим постатям.


Автентичні речі доповнені реконструйованими в експозиції музею.

Загалом печера Вертеба не має собі рівних за кількістю та науковою цінністю знахідок. Частина із них перебуває у Борщівському музеї, частина – в інших музеях України та Європи.

Деякі знахідки залишилися у печері. Разом з реконструйованими речами вони складають основу музейної експозиції. Зокрема, це зернотерки, залишки вогнищ, кераміки. Доповнюють картину кам’яні скульптури, які зображають давніх людей за їхніми буденними заняттями: розпалюванням вогнища, перемелюванням зерна тощо.


Експозицію прикрашають скульптури давніх людей, виконані місцевими майстрами. 

Сучасні мешканці печери Вертеба

На відміну від давніх часів, тепер основними мешканцями печери Вертеба є не люди, а кажани. Вони прилітають сюди великими колоніями на зимівлю.

Читайте також: Вишнівець – волинський Версаль.

«Раніше кажанів тут не було. Адже тут ходили люди, кричали палили факели. А відтоді, як вхід у печеру перекрили, а для кажанів залишили невеликий отвір, вони залюбки сюди прилітають на зиму, – розповідає Михайло Сохацький. – За 15 років, поки печера під охороною і сюди немає вільного доступу, колонія кажанів розрослася з 18 особин до тисячі. Один окільцьований кажан навіть прилетів з Молдови».

  

На відміну від вапнякових печер, де утворюються сталактити і сталагміти, гіпсова печера утворює кристали.

Як дістатися до печери Вертеба

Печера Вертеба розташовується у двох кілометрах від села Більче-Золоте Борщівського району. Від Хмельницького до Більче-Золотого – понад 130 км. Їхати найкраще через Городок, Гусятин та Озеряни:

Печера розташовується у двох кілометрах від окраїни села:

Однак, перш ніж їхати у Вертебу, замовте екскурсію, щоб не натрапити на замкнені двері (телефони нижче).

Корисна інформація

Музей Трипільської культури в печері Вертеба є відділом Борщівського краєзнавчого музею. Екскурсійний маршрут, прокладений залами та коридорами печери, має довжину 1000 метрів. Для більш підготовлених відвідувачів створений спортивний спелеомаршрут.

Замовити екскурсію в печеру-музей Вертеба можна за телефонами: 0-3541-2-16-92, 097-289-16-49, 097-384-09-75.

Джерело: “Є”


  • 11
    Поширили:

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ternopillive@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої сторінки у Фейсбук.








Loading...

Loading...



Далучайтесь до наших спільнот у соцмережах і будьте в курсі усіх актуальних новин Тернопілля!