Порушника з наркотиками зупинили поліцейські У Києві визнали, що загальноукраїнською заміною дорогому газу може бути дешева та екологічно чиста альтернатива Вшануймо пам’ять українських героїв: 19 листопада відбудеться панахида за жертвами Ягільницької трагедії Через нелюбов до відеоспостереження чоловік нажив кримінальну відповідальність Хто і чому розшукує у Тернополі іноземців Як роботодавець постраждав від свого ж працівника Як тернополянам приєднатися до програми термомодернізації будинків На 11 вулицях міста з’явилися відремонтовані тротуари На Чехова забрали нелегальний “МАФ” Кого слід остерігатися тернополянам На Чортківщині лікар незаконно збував сильнодіючі наркотичні засоби 18-річний хлопець нахабно обманув пенсіонерку У Підволочиській ОТГ відкрили Центр надання адміністративних послуг (фото) Автомобілі тернополян масово обкрадають Стало відомо, хто збив на смерть пішохода і втік з місця ДТП

Тернополянин: «Чоловіки також хочуть, щоб їх любили»


Роль батька у сім’ї часто применшується або нівелюється. Так вважає тернопільський письменник, друкар і митець Борис Явір.

Багато чоловіків залишаються витісненими із сім’ї. Досвід показує, що чоловіки ламаються швидше за жінок, шукаючи розради в шкідливих звичках.  Чому? Які причини? Може, так склалося історично, що чоловіки покликані воювати, заробляти тощо?

– Однією з основних причин є те, що ні жінка, ні чоловік не готові до шлюбу, – вважає Борис Явір. – Як у багатьох жінок, так і в чоловіків гіпертрофоване почуття важливості і їм здається, що партнер у шлюбі має якось по-особливому їх шанувати, і в той же час з їхнього боку партнерові приділяють мінімум уваги. Через телебачення та інтернет йде стереотипізація виявів любові. Ритуали залицяння та співжиття, буває, заміняють власне почуття. Часто у середовищі формування жінки: її сім’я, її подружки, загалом суспільство, зокрема жіночі групи та форуми в інтернеті тощо, йдеться про те, що чоловік – просто здобувач їжі, грошей, і на тому крапка. Він ніби постійно щось мусить. Але ні слова про те, що чоловік також хоче уваги до себе, хоче відчути жінчину любов. Якщо жінка формується у середовищі, де чоловіків зневажають, а наявні чоловіки самі ж не поводяться гідно, вона буде відповідним чином поводитися і в шлюбі, сприймаючи чоловіка дуже обмежено, не приділяючи йому належної уваги, а вимагаючи мало не зірок з неба.

Часто жінки, народивши дитину, ніби забувають про чоловіка і водночас вимагають уваги і любові до себе. Але чоловіки такі ж емоційні та вразливі, як і жінки, щоправда, свої емоції переважно пускають «всередину». Коли чоловік потрапляє в таку ситуацію, він шукає місце, де отримає увагу, якої йому не вистачає від жінки. І ще добре, якщо він свою енергію віддає роботі – тоді у нього хоча би гроші є, але більшість чоловіків ламаються і шукають увагу в компаніях з випивкою, знаходять інших жінок або ж у них починається апатія.

Багато жінок не розуміють, що їхня любов до дітей заснована не тільки на усвідомленні, що то її дитина, а й на інстинктах. У чоловіка інший процес прийняття дитини – він з нею має познайомитися, полюбити через знайомство та усвідомлення, що це його кровинка. А деякі жінки думають, що чоловік має любити дитину тільки за те, що вона існує. Саме тому розумна мама ще з періоду вагітності сама вчиться розподіляти увагу між чоловіком та дитиною і водночас залучає чоловіка до виховання дитини, знайомить його з дитиною, яка ще навіть не народилася. Замість слів «ти поганий батько» чи «з тебе ніякий чоловік» можна, наприклад, разом читати дитині книжки чи щось розповідати ще в час вагітності, вчити тата міняти підгузки тощо –  зробити з нього хорошого батька і похвалити його за успіхи. І це більше треба самим батькам, ніж дитині, адже через спільну діяльність цементується шлюб.

Зрештою, якщо чоловік передусім саме заробляє, а жінка виховує дитину, чи це применшує його вклад в існування сім’ї, яка живе власне на його гроші? Жінка, зазвичай, починає розуміти це, тільки втративши такого чоловіка.

Справа також і в самих чоловіках. Якщо чоловік дозволяє так із собою поводитися, отже, він цього і заслуговує. А якщо ж вважає, що все має бути інакше, то або спробує виправити ситуацію, або поміняє дружину чи буде взагалі без жінки.

В ідеалі сходитися мали б люди, готові до шлюбу, з розумінням того, що і чоловік, і жінка хочуть уваги до себе, а наявність у сім’ї дітей не означає, що варто забувати одне про одного. Навпаки, увага батьків одне до одного є чудовим прикладом для дітей.

– Мені важко з вами не погодитися, але ви кажете, що багато чоловіків ламаються швидше від жінок. Який саме досвід маєте на увазі? Яких помилок допускаються жінки?

– Типова помилка чоловіка чи жінки у шлюбі –  збайдужіння до партнера. Коли проблеми чи успіхи партнера відсуваються на другорядний план. Тобто, усе впирається у непідготовленість людей до шлюбу як форми співжиття. Власні амбіції стають переважати над спільними ідеалами, цілями, партнер починає сприйматися тільки як якийсь придаток чи навіть тягар. Логічно було б у такій ситуації розлучитися і не мучити одне одного, але чомусь багато обирають варіант терпіння. Чоловіки знаходять ілюзорну підтримку у колі собі подібних, де критикують жінок за чаркою горілки, жінки також у розмовах з коліжанками ганьблять чоловіків. Дві сторони забувають, що вірність та підтримка роблять дива. Більшість багатіїв вважають, що саме підтримка їхніх жінок сприяє їх успіхові, і ці чоловіки вміють дякувати жінкам за це. Чим би людина не займалася, ким би не була, але власне підтримка, особливо у важкий час, дуже цінується і потім винагороджується. Як приклад, можу навести історії моїх знайомих. В одного чоловіка були погані часи. Його дружина у нього не повірила і покинула. Але він не поринув у пиятику, а завершив стажування, почав працювати і через якийсь час відкрив свою фірму. Купив квартиру, машину… Через спільних знайомих жінка дізналася про його успіх і попросилася назад. А він сказав: «Де ти була, коли мені було погано? То чому я маю тебе прийняти тепер, коли мені добре?» Інша історія – щасливіша. Знайомий тривалий час не міг себе знайти, змінював роботу за роботою, але дружина, хоч їм було зле, його не покинула, а всіляко підтримувала. Через якийсь час він почав свій бізнес, до якого долучилася і вона. Практично енциклопедичною стала історія Ґенрі Форда та його дружини, яка підтримала його і завдяки цьому він став успішним та багатим підприємцем. А нещасливих історій розповідати не буду – у всіх є знайомі, в яких через дурість того чи іншого партнера розвалився шлюб.

Сила і витривалість чоловіків є стереотипом, який часто не підтверджується. Зустрічав статистику, ніби особи чоловічої статі у дев’ять разів частіше вчиняють самогубство через розбите серце, ніж жінки. А те, що загалом чоловіки швидше вмирають, ніж жінки, взагалі всім відомо. Веду не до того, що чоловіків треба якось по-особливому шанувати, а до того, що вони заслуговують на увагу на рівні із жінками. Є день жінок – а чому нема дня чоловіків? Є свято матері, а чому свято батька не так гучно святкують? Якщо хочемо рівності та того, аби чоловіки не ламалися, то варто й діяти відповідно: вивчати одне одного і любити одне одного, хоч і по-різному, але з однаковою силою.

– З чого починається ламання чоловіка? Які перші сигнали? Як себе почуває чоловік?

– З того, коли жінка має чоловіка за ніщо, коли не приділяє уваги, а вимагає більше, ніж дає, коли не дозволяє щось вирішувати, а намагається маніпулювати ним, коли не підтримує його самостійності. У таких випадках чоловік дуже погано себе почуває. Той, хто більш самостійний, іде від такої дружини, а несамостійний, прив’язаний, нібито залишається з нею, але насправді стає відстороненим, може почати пити чи шукати іншої розради.

Промовистою є історія знайомого військового. Жили вони в селі коло міста, в якому була його база. Чоловік дослужився до офіцера, йому дали в місті квартиру. Понад те, він ще й у селі одержав ділянку землі, на якій вибудував хату. І хату, в якій вони жили, розбудував. Дружина ревнувала його до всього – до друзів, до роботи, вигадувала коханок і боялася, що він її покине. Звісно, чоловік, який того всього досягнув, міг би собі знайти ще не одну жінку, але ж тримався її. Його дружина пішла у військову управу і сказала, аби забрали в нього квартиру в місті, бо в нього є вже в селі. Забрали. Тоді вона через скандали та тиск добилася того, щоб він покинув службу і пішов у село трактористом. Він відчував себе приниженим, почався депресивний стан, пиятика із трактористами і відносно рання смерть. Жінка трактора продала, друга хата в селі без догляду занепадає. Кому та жінка зробила добре? Якщо не хотіла переїжджати до міста, то ту квартиру могли б дітям чи внукам передати, а на пенсію військового офіцера могли віку доживати на старості…

Недарма Редьярд Кіплінґ колись писав: «Я щось та й видів в світі цьому, а в нім – родів жінок лиш два: хтось забирає силу чоловічу, а хтось – назад її повертає».

– Як на чоловіків впливають їхні матері?

– Вплив матері на сина є багатогранним. З одного боку, син бачить ставлення матері до його батька, аналізує зв’язок між поведінкою тата і діями мами, а, з іншого боку, це ставлення мами до сина. Звісно, є ще вплив інших членів сім’ї, також школи, вулиці, телебачення та інтернету. Якщо мама не привчає сина змалку бути самостійним і брати відповідальність на себе навіть за дрібниці – він росте безхребетним. Тато також має виховувати в синові вміння бути самостійним і відповідальним як словами, так і власним прикладом. Саме на обох батьках лежить відповідальність у синові виховати майбутнього хорошого чоловіка і хорошого батька своїм дітям.

А мами часто надто балують своїх синів, роблять з них безхребетних чи надто прив’язаних до них. Якщо мама добра, то діти мали б любити її, але не ставати її заручниками.

– А може, чоловіки самі є причиною такого явища, тобто самоусуваються від відповідальності батьківства?

– Згідний, багато чоловіків усуваються від батьківства самі. На жаль, частина дітей народжується небажаними, через помилку пари. Хотіли розважитися, а вийшла дитина. Часто і жінки потім зганяють на такій дитині злість за «перервану» молодість чи за вчинки її тата. А для тата дитина і шлюб стають тягарем, бо він хотів ще погуляти, ще полежати на дивані чи розважатися. Це важкий випадок, адже, якщо у раніше згадуваних ситуаціях жінка несла руйнацію,  то тут чоловік сам не має мотивації бути татом. Це наслідок неправильного статевого виховання та неправильної соціалізації. На жаль, багато популярних сторінок в інтернеті показують батьківство як щось небажане, а головним в житті молодої людини – розваги, причому зазвичай тупі і беззмістовні. Замість пропаганди здорового способу життя, здорових та відповідальних стосунків, замість поваги до освіти пропагують анархію, наркоманію, алкоголізм, безладні невідповідальні стосунки. А коли молоді люди стикаються з наслідками — стає пізно.

– Ви згадали про небажаних дітей. До слова, за спостереженнями лікарів, більшість жінок не пішли б на аборт, якби відчували підтримку з боку батька дитини… Може, з цього і починається батьківство – від вміння взяти на себе відповідальність і вміння захищати свою сім’ю?

– Люди починають стосунки, в тому числі і статеві, без належного усвідомлення наслідків та знання справи. Багато молодих людей не знають свого організму, думають, що контрацепція обмежується тільки презервативами… Сходяться молоді люди, які лише хочуть розважитися, а дівчина вагітніє. Зрозуміло, що хлопець, який ще часто не готовий не те, що сім’ю, а й себе утримати, дає задню. Це зовсім не виправдання, а констатація типової ситуації. Він не готовий до шлюбу. Можливо, і застрашений, в тому числі батьками, які і своїх синів, і дочок виховують неправильно. Замість того, аби погрожувати статево зрілій, але соціально незрілій дитині якимись покаранням чи вигнанням з дому, наприклад, батьки можуть, по-перше, на прикладах показати, що до стосунків варто ставитися відповідально (і хлопець, і дівчина мають знати про наслідки своїх дій і сходитися свідомо), а по-друге, дати зрозуміти, що навіть якщо в житті щось станеться, вони, батьки, підтримають. І тоді хлопець не буде боятися постати перед батьками з проблемою, а прийде щонайменше за порадою чи допомогою. І правильні батьки не будуть вирішувати за нього все, а допоможуть йому здійснити його вибір. Те саме стосується і батьків дівчини. Аборти, самогубства – з відчаю. А хто, як не батьки та партнер мають бути підтримкою? Питання загалом стосується системи виховання, в якій мають бути задіяні і батьки, і школа, і телебачення та інтернет.

– Нині жінки на Тернопільщині часто є і прекрасними дамами, і золотошукачками по закордонах, і на мамонта йдуть, і три кути в хаті тримають… Чи лише на них відповідальність через це явище?

– Це проблема з типу замкнених кіл. Чоловік, який з різних причин (чи сам, чи з допомогою) відійшов від сім’ї, і жінка, яка намагається дати всьому раду. Але  є випадки, коли навпаки. Багато що впирається у вміння вибрати собі партнера, у вміння розпізнати людину. Звісно, ніхто не застрахований від змін у тому партнері, але розвинені згадані вміння стали б запорукою успішних шлюбів. А то вибирають, бо «вона класна чувіха» чи «він класний чувак». У чому «класні»? В тому, аби тусуватися? Чи в тому, аби дівчатам-хлопцям голову морочити? А наскільки та людина відповідальна? Чого в житті добилася? Одружуються через хвилинне захоплення, а потім воно зникає і відчувають брак уваги одне до одного. Завищені очікування і невміння будувати спільні цілі та невміння йти до них. Сім’ї розпадаються і залишаються батьки-герої та мами-героїні. Можливо, то іронія долі, що в епоху розвиненого зв’язку люди все менше знаходять спільну мову між собою.

Джерело: НОВА Тернопільська газета


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ternopillive@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до наших груп і сторінок у ВКонтакті і Фейсбук.





Loading...

Loading...

Далучайтесь до наших спільнот у соцмережах і будьте в курсі усіх актуальних новин Тернопілля!