Польща кличе тернопільських студентів вже на безкоштовне навчання У Тернополі відкрили унікальний музей-крипту в Архикатедральному Соборі На Тернопільщині засуджено двох злочинців, що назвавшись працівниками СБУ, відібрали авто у власника Бійці АТО з Тернополя отримали сертифікати на квартири Всіх тернопільських науковців перевірятимуть на антиплагіат Де у Тернополі з’являться нові бювети На Тернопільщині “улов” водіїв автобусів та маршруток За появу п’яним у громадському місці Тернополя – штрафуватимуть Тернополянин став фіналістом Кубків Європи з лижного фрістайлу У психоневрологічній лікарні на Тернопільщині пацієнти перебувають у жахливих умовах, а дехто і без документів (ФОТО) На Тернопільщині студенти висадили фруктовий сад У Тернополі розшукують автомобіль, який втік з місця ДТП (фото) Священники та перехожі з Тернополя моляться за Єдину церкву Цього року у Тернополі вже капітально відремонтували одну вулицю Тернопільські рятувальники спасали жінку

Як посада поміняла Чортківського міського голову


Восени 2015 року на виборах міського голови Чорткова перемогу отримав молодий, амбітний політик, чинний сільський голова села Біла Чортківського району Володимир Шматько.

І хоч представляв він на виборах маловідому широкому загалу партію «Сила людей», проте в краї пан Шматько був особою впізнаваною.

Адже, будучи сільським головою, пішов служити в АТО, чим здобув неабиякий авторитет серед краян. Хоч і був наш герой  любителем полунички і не  соромився відвертих фото (всі ми не без гріха), але  людиною Володимир Петрович був непоганою, умів вислухати і  намагався вирішувати  проблеми людей.  Тож чортківчани з надією та позитивом сприйняли його перемогу на виборах. Проте, як у нас в державі водиться, люди вкотре помилились. Бо, як тільки пан Шматько всівся в мерське крісло-одразу зловив «зіркову хворобу». Так,  буквально через декілька днів після своєї «інавгурації», Шматько закерував не платити за відновлення теплопостачання міського Палацу Школяра, бо вважав, що борги за опалення нехай повертає старий мер. А в цей час діти, які відвідували різноманітні творчі гуртки, мерзли в холодних приміщеннях і, як наслідок, почали масово хворіти. І лише тиск батьків зрушив з місця вирішення цього  питання. Та й взагалі, в поведінці та спілкуванні з оточуючими  у новоспеченого мера почали з’являтися  нотки зверхності та пихи, які інколи переростали у відверті грубощі і лайку.

Яскравим прикладом цього  стали події під час футбольного матчу двох місцевих команд в червні 2017 року, про які писали ЗМІ. Глядачі та учасники матчу були  просто  шоковані поведінкою Шматька, який, таке враження, нещодавно з гір спустився, а не вибори виграв.  А ще чого лишень варта відверті публічні міркування Володимира Петровича про те , як він не сприймає жінок керівників. Ну немає, на думку цього мена-метросексуала, серед слабкої половини людства достойних і все тут. Висновок напрошується один: або в Чортківській мерії сильні протяги, або пан Шматько щось приймає. Нічого, скоро взнаємо…

Для підтвердження своєї «статусності та ваги» пан Шматько прикупив собі за кошти чортківської громади новенького службового позашляховика «Хьюндай Туксон» за 750 тис. гривень. (Вочевидь не було більше куди в місті кошти діти, як на авто, щоб возити одне місце). При цьому сама закупівля була проведена з жорстким порушенням чинного законодавства, що і виявили у своєму розслідуванні представники Центру громадського моніторингу і дослідження. (На жаль, правоохоронні органи досі не відреагували на ці порушення).  Але недовго тішився пан мер новою «тачілою». В жовтні вже її розгаратав і навіть року не проїздивши.Вочевидь, вищі сили дають людині зрозуміти, що то трохи за жирно і вести треба себе скромніше.  Хоча як каже народна мудрість: апетит приходить під час їжі. І якщо так буде продовжуватись- то чортківчан чекають важкі часи.

Далі буде…

Сергій Сергієнко, Часопис


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ternopillive@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до наших груп і сторінок у ВКонтакті і Фейсбук.





Loading...

Loading...



  • zarah-tustra

    Хоча публікація і «віддає» «джинсОю» (з продовженням), проте, загалом, тональність її відповідає ”status quo”.

    Схоже, що і цей «молодий та абітний», розпочавши «за здравіє», може закінчити, … «як завжди».

    Наші обивателі – «агресивно-мовчазна більшість» – до цього часу так і не зрозуміли, що саме на їхні податки (нехай, навіть якщо платять їх 70-80%) отримують зарплату, НІЧОГО НЕ ВИРОБЛЯЮЧИ (бо такою є державна служба «слуг народу» всюди) і мер міста, і його виконавча команда.

    На жаль, дуже часто (а частіше, мабуть, … завжди) на мера можуть впливати або безпосередньо, або ж опосередковано (як правило, непрозоро-непублічним фінансуванням його передвиборчої кампанії) ті, що вирішили після виграшу –
    разом зі своїм “протеже” – електорального «джекпоту» на майбутніх виборах, забезпечити собі гарантоване, безтурботно-безпроблемне існування і собі особисто, і своїм «наближеним» та «зацікавленим» щодо просування свого, наприклад, “сіреннького” чи зовсім “сірого” (тобто, не зовсім прозорого) бізнесу. А тому мер будь-якого міста (а особливо, такого «специфічного», як наше – хто про нього не чув чи забув – нагадаю: «Місто Ч. прославилось на весь світ кількістю працівників-мігрантів», 18.07.2016 – http://tsn.ua/video/video-novini/misto-chortkiv-proslavilos-na-ves-svit-kilkistyu-pracivnikiv-migrantiv.html ), здебільшого, НЕСАМОСТІЙНА фігура. Такою була і є «стара добра» кланово-феодальна традиція (яка все ще “жива” і зараз), яку започаткували ще ті, що були при владі перед проголошенням Незалежності, коли владу передавали тільки перевіреним «своїм» – з того ж «клану неторкнутих».

    Те, що, як пише С.С., «буквально через декілька днів після своєї «інавгурації», Шматько закерував не платити за відновлення теплопостачання міського Палацу Школяра, бо вважав, що борги за опалення нехай повертає старий мер», наводить на думку про те, що між «папєрєдніком» і його молодою «зміною» міг бути якийсь договорнячок. А якщо врахувати те, що «молодий і амбітний» не виконав свою передвиборчу публічну (яку зафіксовано на відео) обіцянку здійснити аудит фінансово-господарської «спадщини», яку залишив молодому меру мер старий, то це і наводить на певні роздуми щодо можливого договорнячка. А такий договорнячок міг бути і не один. Інший варіант більш «прозаїчний»: тоді, в жовтні 2015-го, молодий і амбітний» кандидат збрехав, що є майже традицією для всіх його папєрєдніків, яку він просто підтримав, чим її продовжив.
    Причиною таких роздумів щодо неоднозначної діяльності міського голови є також і те, що діяльність тих, кого ми обрали і довірили керувати містом, а також раціонально та ефективно (а не ефектно!) розпоряджатись міським (НАШИМ) бюджетом, майже зовсім НЕ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ громадськістю міста, яка повинна була би бути ще й активною, неупередженою і незаангажованою, тобто, «непідгодованою» і «неприрученою» мером міста, як це було за часи деяких папєрєдніків. А оскільки, місто це досить «специфічне», тому й громадськість в ньому також «специфічна»: від неї чути, переважно, або «високодецибельні» диХВірамби, або «льогкую» і “зручну” критику.

    Сприймати реальність ТАКОЮ, ЯК ВОНА Є, а не такою, якою її комусь хочеться бачити – це ще поза можливостями більшості наших міських жителів, позаяк в них майже повністю відсутнє критичне мислення, а тому контролювати, ставити гострі і незручні запитання тим, кого вони обрали і утримують на свої податки, вони поки що не навчились, бояться або ж банально не хочуть. Однією з найбільш розповсюджених причин такої прихованої і неприхованої байдужості є свій власний – меркантильний – інтерес: «А раптом прийдеться йти до того «молодого і амбітного» і щось його просити?»

    Наважусь стверджувати, що навіть ті, що розуміють наскільки прогнила ця “система схем і договорняків” (часто ще й за наші ж гроші!) і часом стиха чи вголос її критикують, все ще, мабуть, не до кінця усвідомлюють, в яку кредитно-боргову “яму” вона «опускає» економіку (не кажучи вже про культуру, освіту, медицину, науку etc.) нашої країни до рівня бананово-лимонних бантустанів.

    Що ж до народної мудрості, яку тут цілком доречно нам нагадав С.С., про те, що «апетит приходить під час їжі», то є й інша мудрість – політична, яка, як відомо, часто має свого конкретного автора: «Влада розбещує. Абсолютна влада розбещує абсолютно.» Автор ще «пошкодував» всіх слів, епітетів, а головне, фактів про бурхливу і неоднозначну діяльність «молодого і амбітного», сказавши лише «А», і не сказавши «Б». Хоча, як написав автор, «далі буде». Отже, «ждьом-с» 🙂 🙂 🙂

  • zarah-tustra

    Хоча публікація і «віддає» «джинсОю» (з продовженням), проте, загалом, тональність її відповідає ”status quo”.

    Схоже, що і цей «молодий та абітний», розпочавши «за здравіє», може закінчити, … «як завжди».

    Наші обивателі – «агресивно-мовчазна більшість» – до цього часу так і не зрозуміли, що саме на їхні податки (нехай, навіть якщо платять їх 70-80%) отримують зарплату, НІЧОГО НЕ ВИРОБЛЯЮЧИ (бо такою є державна служба «слуг народу» всюди) і мер міста, і його виконавча команда.

    На жаль, дуже часто (а частіше, мабуть, … завжди) на мера можуть впливати або безпосередньо, або ж опосередковано (як правило, непрозоро-непублічним фінансуванням його передвиборчої кампанії) ті, що вирішили після виграшу –
    разом зі своїм “протеже” – електорального «джекпоту» на майбутніх виборах, забезпечити собі гарантоване, безтурботно-безпроблемне існування і собі особисто, і своїм «наближеним» та «зацікавленим» щодо просування свого, наприклад, “сіренького” чи зовсім “сірого” (тобто, не зовсім прозорого) бізнесу. А тому мер будь-якого міста (а особливо, такого «специфічного», як наше – хто про нього не чув чи забув – нагадаю: «Місто Ч. прославилось на весь світ кількістю працівників-мігрантів», 18.07.2016 – http://tsn.ua/video/video-novini/misto-chortkiv-proslavilos-na-ves-svit-kilkistyu-pracivnikiv-migrantiv.html ), здебільшого, НЕСАМОСТІЙНА фігура. Такою була і є «стара добра» кланово-феодальна традиція (яка все ще “жива” і зараз), яку започаткували ще ті, що були при владі перед проголошенням Незалежності, коли владу передавали тільки перевіреним «своїм» – з того ж «клану неторкнутих».

    Те, що, як пише С.С., «буквально через декілька днів після своєї «інавгурації», Шматько закерував не платити за відновлення теплопостачання міського Палацу Школяра, бо вважав, що борги за опалення нехай повертає старий мер», наводить на думку про те, що між «папєрєдніком» і його молодою «зміною» міг бути якийсь договорнячок. А якщо врахувати те, що «молодий і амбітний» не виконав свою передвиборчу публічну (яку зафіксовано на відео) обіцянку здійснити аудит фінансово-господарської «спадщини», яку залишив молодому меру мер старий, то це і наводить на певні роздуми щодо можливого договорнячка. А такий договорнячок міг бути і не один. Інший варіант більш «прозаїчний»: тоді, в жовтні 2015-го, молодий і амбітний» кандидат збрехав, що є майже традицією для всіх його папєрєдніків, яку він просто підтримав, чим її продовжив.
    Причиною таких роздумів щодо неоднозначної діяльності міського голови є також і те, що діяльність тих, кого ми обрали і довірили керувати містом, а також раціонально та ефективно (а не ефектно!) розпоряджатись міським (НАШИМ) бюджетом, майже зовсім НЕ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ громадськістю міста, яка повинна була би бути ще й активною, неупередженою і незаангажованою, тобто, «непідгодованою» і «неприрученою» мером міста, як це було за часи деяких папєрєдніків. А оскільки, місто це досить «специфічне», тому й громадськість в ньому також «специфічна»: від неї чути, переважно, або «високодецибельні» диХВірамби, або «льогкую» і “зручну” критику.

    Сприймати реальність ТАКОЮ, ЯК ВОНА Є, а не такою, якою її комусь хочеться бачити – це ще поза можливостями більшості наших міських жителів, позаяк в них майже повністю відсутнє критичне мислення, а тому контролювати, ставити гострі і незручні запитання тим, кого вони обрали і утримують на свої податки, вони поки що не навчились, бояться або ж банально не хочуть. Однією з найбільш розповсюджених причин такої прихованої і неприхованої байдужості є свій власний – меркантильний – інтерес: «А раптом прийдеться йти до того «молодого і амбітного» і щось його просити?»

    Наважусь стверджувати, що навіть ті, що розуміють наскільки прогнила ця “система схем і договорняків” (часто ще й за наші ж гроші!) і часом стиха чи вголос її критикують, все ще, мабуть, не до кінця усвідомлюють, в яку кредитно-боргову “яму” вона «опускає» економіку (не кажучи вже про культуру, освіту, медицину, науку etc.) нашої країни до рівня бананово-лимонних бантустанів.

    Що ж до народної мудрості, яку тут цілком доречно нам нагадав С.С., про те, що «апетит приходить під час їжі», то є й інша мудрість – політична, яка, як відомо, часто має свого конкретного автора: «Влада розбещує. Абсолютна влада розбещує абсолютно.» Автор ще «пошкодував» всіх слів, епітетів, а головне, фактів про бурхливу і неоднозначну діяльність «молодого і амбітного», сказавши лише «А», і не сказавши «Б». Хоча, як написав автор, «далі буде». Отже, «ждьом-с» 🙂 🙂 🙂

  • zarah-tustra

    ПовТорНо:
    Хоча публікація і «віддає» «джинсОю» (з продовженням), проте, загалом, тональність її відповідає ”status quo”.

    Схоже, що і цей «молодий та абітний», розпочавши «за здравіє», може закінчити, … «як завжди».

    Наші обивателі – «агресивно-мовчазна більшість» – до цього часу так і не зрозуміли, що саме на їхні податки (нехай, навіть якщо платять їх 70-80%) отримують зарплату, НІЧОГО НЕ ВИРОБЛЯЮЧИ (бо такою є державна служба «слуг народу» всюди) і мер міста, і його виконавча команда.

    На жаль, дуже часто (а частіше, мабуть, … завжди) на мера можуть впливати або безпосередньо, або ж опосередковано (як правило, непрозоро-непублічним фінансуванням його передвиборчої кампанії) ті, що вирішили після виграшу –
    разом зі своїм “протеже” – електорального «джекпоту» на майбутніх виборах, забезпечити собі гарантоване, безтурботно-безпроблемне існування і собі особисто, і своїм «наближеним» та «зацікавленим» щодо просування свого, наприклад, “сіренького” чи зовсім “сірого” (тобто, не зовсім прозорого) бізнесу. А тому мер будь-якого міста (а особливо, такого «специфічного», як наше – хто про нього не чув чи забув – нагадаю: «Місто Ч. прославилось на весь світ кількістю працівників-мігрантів», 18.07.2016 – http://tsn.ua/video/video-novini/misto-chortkiv-proslavilos-na-ves-svit-kilkistyu-pracivnikiv-migrantiv.html ), здебільшого, НЕСАМОСТІЙНА фігура. Такою була і є «стара добра» кланово-феодальна традиція (яка все ще “жива” і зараз), яку започаткували ще ті, що були при владі перед проголошенням Незалежності, коли владу передавали тільки перевіреним «своїм» – з того ж «клану неторкнутих».

    Те, що, як пише С.С., «буквально через декілька днів після своєї «інавгурації», Шматько закерував не платити за відновлення теплопостачання міського Палацу Школяра, бо вважав, що борги за опалення нехай повертає старий мер», наводить на думку про те, що між «папєрєдніком» і його молодою «зміною» міг бути якийсь договорнячок. А якщо врахувати те, що «молодий і амбітний» не виконав свою передвиборчу публічну (яку зафіксовано на відео) обіцянку здійснити аудит фінансово-господарської «спадщини», яку залишив молодому меру мер старий, то це і наводить на певні роздуми щодо можливого договорнячка. А такий договорнячок міг бути і не один. Інший варіант більш «прозаїчний»: тоді, в жовтні 2015-го, молодий і амбітний» кандидат збрехав, що є майже традицією для всіх його папєрєдніків, яку він просто підтримав, чим її продовжив.
    Причиною таких роздумів щодо неоднозначної діяльності міського голови є також і те, що діяльність тих, кого ми обрали і довірили керувати містом, а також раціонально та ефективно (а не ефектно!) розпоряджатись міським (НАШИМ) бюджетом, майже зовсім НЕ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ громадськістю міста, яка повинна була би бути ще й активною, неупередженою і незаангажованою, тобто, «непідгодованою» і «неприрученою» мером міста, як це було за часи деяких папєрєдніків. А оскільки, місто це досить «специфічне», тому й громадськість в ньому також «специфічна»: від неї чути, переважно, або «високодецибельні» диХВірамби, або «льогкую» і “зручну” критику.

    Сприймати реальність ТАКОЮ, ЯК ВОНА Є, а не такою, якою її комусь хочеться бачити – це ще поза можливостями більшості наших міських жителів, позаяк в них майже повністю відсутнє критичне мислення, а тому контролювати, ставити гострі і незручні запитання тим, кого вони обрали і утримують на свої податки, вони поки що не навчились, бояться або ж банально не хочуть. Однією з найбільш розповсюджених причин такої прихованої і неприхованої байдужості є свій власний – меркантильний – інтерес: «А раптом прийдеться йти до того «молодого і амбітного» і щось його просити?»

    Наважусь стверджувати, що навіть ті, що розуміють наскільки прогнила ця “система схем і договорняків” (часто ще й за наші ж гроші!) і часом стиха чи вголос її критикують, все ще, мабуть, не до кінця усвідомлюють, в яку кредитно-боргову “яму” вона «опускає» економіку (не кажучи вже про культуру, освіту, медицину, науку etc.) нашої країни до рівня бананово-лимонних бантустанів.

    Що ж до народної мудрості, яку тут цілком доречно нам нагадав С.С., про те, що «апетит приходить під час їжі», то є й інша мудрість – політична, яка, як відомо, часто має свого конкретного автора: «Влада розбещує. Абсолютна влада розбещує абсолютно.» Автор ще «пошкодував» всіх слів, епітетів, а головне, фактів про бурхливу і неоднозначну діяльність «молодого і амбітного», сказавши лише «А», і не сказавши «Б». Хоча, як написав автор, «далі буде». Отже, «ждьом-с» 🙂 🙂 🙂

Далучайтесь до наших спільнот у соцмережах і будьте в курсі усіх актуальних новин Тернопілля!