У Тернополі вдосконалять інформаційні таблички для туристів за допомогою 3D-технологій (Відео) Як тернополянам сплачувати свій обов’язковий платіж, який передбачає субсидія? Валерій Чоботар презентував ГО «Спілка воїнів та волонтерів АТО» (фото) Жителі приєднаних територіальних громад також можуть скористатися дисконтною програмою Чому ми не любимо владу? Як на Бучаччині допомагали Святому Миколаю (фото) Понад 135 тисяч краян користуються персоніфікованими та неперсоніфікованими картами для оплати за проїзд У Тернополі виникла детективна історія з викраденням автомобіля Скільки вартує покататися на новорічній ковзанці Представник Тернопільського «Інваспорту» Тарас Радь – срібний призер Кубку світу у лижних перегонах У ДТП на Тернопільщині потрапила маршрутка з пасажирами Неймовірна історія про хрещеного батька з Тернопільщини На Тернопільщині патрульний поліцейський попався на хабарі Як нараховуватимуть пенсії українцям з 1 грудня Майже два мільйони гривень з держбюджету – на придбання будинку сімейного типу в Козові

Життя і смерть рукоборця Андрія Пушкаря

У жахливій аварії на Рівненщині загинув 15-разовий чемпіон світу з Кременця.

  • 6
    Поширили:

14 листопада стало чорним в історії світового спорту. В аварії загинув один із кращих тернопільських спортсменів сучасності, багаторазовий чемпіон світу з армреслінгу, 33-річнийкременчанин Андрій Пушкар.

Трагедія сталася у перший день погіршення погодних умов в Україні. На трасі Київ – Чоп у Рівненській області лоб у лоб зіткнулися «Сітроен Берлінго» і ДАФ.  

Як повідомив речник Нацполіції у Рівненській області Антон Крук, автомобіль «Сітроен» рухався у напрямку Львова. Найімовірніше, водій не впорався з керуванням, занесло на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з вантажним автомобілем. Водій вантажівки в результаті не постраждав. Всі учасники ДТП, водії були тверезі. Загалом у салоні фургона було троє людей. Ще один відомий рукоборець – 26-річний Олег Жох – у тяжкому стані в реанімації. Батько Олега, що був за кермом, загинув на місці.

Атлети їхали в аеропорт, щоби летіти у Польщу на професійні змагання з армреслінгу «Золотий тур». А загалом наш відомий земляк готувався до поєдинку з відомим російським рукоборцем Денисом Ципленковим, якого востаннє переміг і той налаштовувався на реванш. Обидва чемпіони мали зійтися в поєдинку на супертурнірі «Vendetta-2018» 16 листопада. Доля так розпорядилася, що саме того дня Андрія Пушкаря поховали в рідному Кременці.

Майбутнє передбачив батько

Батько Андрія Пушкаря – Анатолій був талановитим спортсменом, займався боротьбою, штангою, дзюдо, грав у шахи. Саме він прищепив сину любов до спорту, був його кумиром і першим тренером. Його гени передалися сину. Тренуватися Андрій Пушкар розпочав у 1996 році. Вже тоді, прийшовши вперше у спортзал, сказав татові, що буде чемпіоном світу. Батько посміявся і відповів, що для того треба буде тренуватися 8-12 років. З 11 років Андрій займався пауерліфтингом, згодом штовхав ядро, метав диск, піднімав гирі, а потім визначився, що армспорт – це його. Перемагати почав із чемпіонату рідного Кременецького району, де у вирішальній сутичці в 14 років подолав батька. Далі було чемпіонство в 2000 році на першості Тернопільщини, у 2002 році виграв кубок України, а з 2003-го почав їздити на міжнародні змагання. У 2006 році на світовому чемпіонаті в Манчестері (Англія) Андрій уперше став чемпіоном світу в дорослій категорії. Як бачимо, батько таки передбачив майбутнє свого сина.

Розвантажував вагони та копав траншеї

Проте все було не так просто, як може видатися на перший погляд. Мовляв, амбітний хлопчик прийшов у тренажерну залу, потренувався десять років і одного ранку прокинувся чемпіоном. На жаль, у нашій державі часто буває замало бажання перемогти і навіть самого таланту. Обставини складаються так, що боротися доводиться не лише з суперниками та собою, а й банально із несприятливими побутовими умовами, заручниками яких у 90-х роках минулого століття опинилися більшість українців.

Час, на котрий припав початок тренувань Андрія, був досить непростим. Зарплатню видавали, чим тільки могли – від макаронів до будматеріалів. Починаючому спортсмену потрібно було якісне високобілкове харчування. Навіть елементарно з цим були проблеми. Тож упродовж трьох років Андрій розвантажував вагони по 68 тонн разом з трьома товаришами, за що платили 180 гривень на чотирьох. А ще майбутній чемпіон копав траншеї під газові труби, бо… за ручну працю платили дешевше, ніж трактористу. Завдячуючи багатьом кременчанам, які підтримали і допомогли перейти, так би мовити, від юнацької ліги у дорослу (де спортсменам уже платять), Андрій здійснив свою мрію і почав заробляти тим, що було його хобі – захопленням та роботою разом.

Дорога до тріумфу довжиною в 19 років

Саме стільки знадобилося Андрію Пушкарю, аби здобути найпрестижнішу нагороду в армспорті, вступаючи у боротьбу за неї п’ять разів. Важко боротись із професіоналами, адже там, де платять великі гроші, і надзвичайно велика  конкуренція. Поєдинок за титул абсолютного чемпіона світу серед професіоналів у надважкій вазі для Пушкаря відбувся в 2016 році у Лас-Вегасі (США). Шестираундовий бій проти Дмитра Трубіна із Казахстану завершився перемогою нашого земляка.

Загалом за роки своєї спортивної кар’єри Андрій Пушкар побував більш ніж у 30 країнах світу, 16 разів був чемпіоном Європи, 15 разів – чемпіоном світу, 7 разів вигравав Кубок світу серед професіоналів – це на даний момент найпрестижніший турнір у світі. Неодноразово боровся і здобував звання абсолютного чемпіона світу серед професіоналів у надважкій вазі. Це найвищий титул у цьому виді спорту! Та зупинятися на досягненнях знаменитий кременчанин не збирається.

– Втримати титул важче, ніж здобути. Вовк, який підіймається на гору, голодний до перемоги. Тож доводиться весь час чатувати, з якого боку він вискочить, і не дати йому піднятися, – любив повторювати після чергової перемоги відомий рукоборець.

Переможний секрет Андрія Пушкаря

Свого часу відомий кременчанин у інтерв’ю «Номер один» розповів про свій переможний секрет, який складався у сукупності з багатьох чинників: це тренування, здоровий спосіб життя та правильне харчування.

«40% успіху залежить від системи тренувань, а решта – від способу життя і харчування. Тренуюся тричі на тиждень по півтори-дві години. За одне заняття піднімаю 20-30 тонн. Цього достатньо, адже м’язам потрібно задати тонусу, а потім дати відпочити. Вважаю, що краще недотренуватися, ніж перетренуватися, бо надмірні навантаження можуть призвести до травми. Потрібно також дотримуватись режиму дня, спати мінімум 8-9 годин. Крім того, за тиждень перед відповідальними змаганнями взагалі не тренуюся, так треба давати час відновитися м’язам, зв’язкам, сухожиллям» – ці слова, сказані Андрієм Пушкарем, мають тепер стати дороговказом для багатьох спортсменів, які вирішать іти по слідах славного кременецького чемпіона.

«Спочивай з миром, брате!»

У знаменитого кременчанина «робоча» вага становила 128 кілограмів, зріст – 193 см. Тренувався Андрій Пушкар не лише у домашньому спортзалі, а й у професійному. В Тернополі рукоборець був засновником і співвласником фітнес-залу «Колізей».

Основним своїм суперником Андрій Пушкар вважав надзвичайно сильного атлета – росіянина Дениса Ципленкова – людину, яка має найсильніший біцепс у світі, піднімає штангу вагою 170 кг на біцепс. Вони часто зустрічалися один з одним, перемоги здобували як один, так і інший, однак спортсмени завжди з повагою ставилися один до одного.

Ось що сказав росіянин, як тільки дізнався про смерть Андрія Пушкаря: «Пушка, ти справжній чемпіон і достойна людина! З тобою завжди було приємно мати справу. Спочивай з миром, брате!» Такі слова може сказати тільки гідний спортсмен про справжнього чемпіона, яким, безумовно, був кременчанин Пушкар. 

Варто згадати і про те, що поряд з кар’єрою професійного рукоборця Пушкар тренував підростаюче покоління. Юним кременчанам пощастило займатись у чемпіона світу. І багато з них досягли вагомих результатів в армреслінгу.

«Якщо Бог дасть здоров’я, то планую виступати до 40 років», – сказав свого часу мені Андрій Пушкар. Бог і справді дав відомому кременчанину багатирське здоров’я, але не вберіг його під час аварії. У віці Ісуса Христа перестало битися серце нашого славного земляка. Спи спокійно, чемпіоне, в нашій пам’яті ти залишатимешся непереможним!

Віталій Попович

Джерело: Тижневик “Номер один”


  • 6
    Поширили:

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ternopillive@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої сторінки у Фейсбук.








Loading...

Loading...



Далучайтесь до наших спільнот у соцмережах і будьте в курсі усіх актуальних новин Тернопілля!