“Народився у сорочці” про чоловіка, який випав із тернопільської маршрутки Кран вбивця: на Тернопільщині через необережність загинув чоловік Біля печери “Оптимістична” на Борщівщині облаштовують кемпінг для туристів “Різдвяне диво”: у Тернополі оголосили конкурс на найкращий макет шопки З Тернополя курсуватиме новий потяг за одним із популярних напрямів Маєш ідею новорічно оформлення Тернополя? Бери участь у конкурсі Мальовничі кадри Тернополя показали у кліпі відомого музичного гурту Тернопільські водії ігнорують світлофори У Тернополі безвідходно обрізають дерева: екокультура по-новому Тернопільська новорічна красуня одягається у ілюмінацію На Тернопільщині виявлено коров’ячий сказ Тернопільський пласт запрошує на Вечорниці на Андрія У Тернополі проводять церковні навчання молоді «Альтернативних п‘ятниць» Музичний фестиваль “Jazz Bez” зібрав тисячі гостей зі всієї України На Тернопільщині засудили сина за домашнє насильство над матір’ю

«Брати. Остання сповідь»: одна на двох мати, іграшка і жінка


мосійчукУ суботу, 19 вересня, в кінотеатрі «Сінема Сіті» відбувся допрем’єрний показ українського фільму «Брати. Остання сповідь». За сюжетом, у невелике карпатське містечко приїжджає письменниця, щоб читати лекції в місцевому монастирі. Один із слухачів – літній чоловік Войтко. Письменниця дізнається дивовижну історію життя Войтка і його рідного брата Станіслава. З раннього дитинства вони все ділять на двох – одну маму, одну іграшку, а потім – одну на двох любов, ніжну Ївгу і одного на двох сина. Останні 40 років брати не спілкуються. Тепер їх одвічне суперництво полягає в бажанні не померти першим. У ролі старого Войтка знявся тернопільський режисер і актор Олег Мосійчук. Власне, він і виконавиця ролі Ївги Вероніка Шостак зустрілися з журналістами, щоб розповісти про свої враження від зйомок фільму.

– У вас обох головні ролі. Чи суворим був кастинг? 

Олег Мосійчук: – Мені зателефонували і запропонували пройти кінопроби, але я дуже спокійно пояснив, що від кіно відійшов… Однак, коли мені переслали кіносценарій, поїхав на кінопроби до Києва. Того ж дня дізнався, що мене затвердили. Тепер в мене відкрилося «друге дихання» у  кіно, нещодавно знявся в  епізоді фільму «Люба вчителька».

Вероніка Шостак: – На мою роль було багато претенденток. Мене знайшли в театрі ім. Марії Заньковецької і запросили на кастинг. На мені відбір закінчився.

–  Чому аж сім років знадобилося, щоб зняти «Братів»?

О. М.: – Серйозне кіно так створюється. Потрібно отримати всі дозволи, знайти гроші для зйомок, відібрати акторів, технічне забезпечення. Словом, це непроста праця, щоб усе було, як злагоджений годинник.

–  Скільки коштів витрачено і на які касові збори очікуєте?

О.М.: – Витратили 16 мільйонів гривень. Якщо відверто, ніхто не сподівався, що стрічка вийде у широкий прокат. Її знімали радше як  фестивальне кіно. Чомусь у нас достойне та високохудожнє кіно зазвичай не збирає велику касу. Це я з досвіду в театрі знаю. Я хотів закрити виставу «Сватання на Гончарівці», але адміністратори попросили не робити цього, бо вона дуже популярна. А глибокі вистави, що зачіпають багато проблем, не приваблюють масового глядача. Так і з кіно. Свого часу стрічки «Тіні забутих предків», «Криниця для спраглих» не були  касовими. Лише фільм «Поводир» зміг «відбити» кошти, витрачені на його виробництво.

– На які жертви довелося піти, щоб зіграти своїх персонажів?

О.М.: – У фільмі ми з Веронікою граємо персонажів значно старших за себе, тож мені треба було перевтілитися у 85-річного Войтка. Цей характер має певне смислове навантаження. Войтко навіть померти не хоче лежачи, щоб його смерті не радів його брат. У цьому персонажі я відчув певну спорідненість, мені було приємно грати. Загалом в акторській професії вчишся постійно чогось нового.

 В. Ш.:  – Моя героїня дуже специфічна. Для зйомок мені довелося перевтілюватися – мене гримували, відбілювали волосся, словом, робили з мене альбіноса. Режисер поставила завдання створити образ янгола, ефемерної істоти, яка об’єднує братів і разом з тим роз’єднує їх. Стосовно спорідненості душ, то мені важко було зрозуміти головну героїню. Водночас було цікаво і складно створити образ Ївги, пережити в фільмі почуття, які не переживала у житті.

– Як відбувалися зйомки фільму?

О.М.:– О 5 ранку нас відвозили на знімальний майданчик і три години гримували. Треба було зістарити мене, щоб виглядав, як дідусь. Добре, що сучасні технології це дозволяють. Працювали 12 годин поспіль.  Дуже заважали погодні умови: коли була потрібна сонячна погода, падав дощ, коли за сценарієм треба було снігу, – стояло сонце.

– Чи траплялися якісь курйози?

О.М.: – Моєму «брату» Віктору було важко долати 600 сходинок догори, щоб дістатися до знімального майданчика, то його піднімали спеціальним транспортним засобом. А загалом якихось таких курйозів не було.

– Вероніко, ви вже вшосте дивитеся стрічку, а пан Олег її нині побачить вперше. Чи вже бачили «Братів…» ваші рідні? Які у них враження?

– Рідні бачили стрічку торік на фестивалі «Молодість». Батьки плакали, вони дуже гарно сприймають все, що я роблю, казали, що пишаються моєю роботою.

P.S. З 24 вересня тернополяни зможуть побачити фільм «Брати. Остання сповідь» у  кінотеатрі  «Сінема Сіті».

оксана СМІЛЬСЬКА

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ternopillive@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої сторінки у Фейсбук.








Загрузка...





Loading...



Далучайтесь до наших спільнот у соцмережах і будьте в курсі усіх актуальних новин Тернопілля!