«Хоптянівська мафія» і далі заправляє у Підволочиську
Чт. 27 Січня 2022

ТЕМИ ТИЖНЯ

gazpostach

Черговий рекетирський візит О. Жука.

«Хоптянівська мафія» і далі заправляє у Підволочиську

hoptjan

У п’ятницю, 11 грудня, коли вся Україна ще “смакувала” деталі резонансного інциденту між нардепом від Тернопілля Олегом Барною та прем’єр-міністром Яценюком біля трибуни Верховної Ради, не менш палкі пристрасті вирували і на сесії Підволочиської районної ради.

Точніше,  після її завершення, коли представник фракції “БПП “Солідарність” Олександр Жук накинувся з кулаками на іншого депутата, місцевого фермера, керівника ФГ “Барселона” Ігоря Дацківа. Після того нападу на тілі Ігоря Дацківа досі кілька гематом, а від серйозніших травм його врятував лише газовий балончик, що миттєво заспокоїв нападника. Через кілька днів після даного інциденту ми зустрілися з паном Ігорем у редакції, і його розповідь просто приголомшила. Причому її витоки ще датуються вже далеким 2010 роком…

Рекет припинили тільки після публікацій
у «НОВІЙ…»

31 березня 2010 року в “НОВІЙ…” вийшла публікація під заголовком: “Ігор Дацків: “Я жертва міліцейсько-прокурорського рекету”. У ній Ігор Дацків, перебуваючи на лікарняному ліжку після незаконного затримання та побиття міліцією (внаслідок того побиття він отримав черепно-мозкову травму), розповів, що правоохоронці незаконно вимагали від нього 12 тисяч доларів, а потім ще й поставили його на “лічильник” і збільшили суму до 15 тисяч доларів. “НОВА…” взяла ту справу під контроль, ми подали ще кілька публікацій на цю тему, і у підсумку Ігор Дацків добився справедливості в суді.

— Ті статті у вашій газеті, напевно, врятували нам життя, — ледь стримуючи сльози, розповідає сестра Ігоря Оксана Дацків. — Нам тоді було дуже важко: батька та Ігоря тягали на багатогодинні допити, Ігоря кілька разів затримували і незаконно утримували за гратами, а, крім важкого морально-психологічного стану, виникли і суто бізнесові негаразди. Роботу в полі не було кому виконувати, почалися фінансові проблеми. І тільки після виходу газетних публікацій тиск на якийсь час припинився, ми виграли суди. Однак вже кілька останніх років вони, відчувши безкарність, знову поновили залякування і взялися за старе.

Спочатку позичають гроші, а потім «пресують»

Ігор Дацків.
Ігор Дацків.

Під визначенням “вони” Дацківи називають ледь не всю правоохоронну верхівку Підволочиського району. Як вони стверджують, у їхньому містечку діє справжня злочинна організація, до якої, окрім приватного підприємця  О. Жука, входять директор місцевої фірми “Горизонт”, що займається наділом та оформленням землі, П. Марин, слідчий О. Щербатюк, оперуповноважений А. Кулінич, суддя Сташків, екс-начальник облуправління УБОЗу Я. Матвійчук, приватний нотаріус О. Коломийчук.

Їх злочинна схема проста — спочатку знайти підприємців, яким терміново потрібні кошти, позичити їм гроші під 5% місячних, а коли через два-три місяці підприємцеві стає важко виплачувати такі непомірні відсотки, у хід іде фактично рекетирський інструментарій: погрози, залякування, різні провокації, побиття…

Ігор Дацків продемонстрував нам кілька відео- і аудиороликів, де О. Жук справді вимагає в нього гроші і навіть б’є фермера.

Черговий рекетирський візит О. Жука.
Черговий рекетирський візит О. Жука.

— Вони займаються вимаганням грошей, побиттям, катуванням людей та бандитизмом, — стверджує Ігор Дацків. — Головне — заманити людину у фінансову пастку. У наш час це зробити не так важко, люди перебувають у важкій ситуації, а тут їм пропонують “живі” гроші. Та взяти легко. Жоден бізнес потім не може “витягнути” такі відсотки, і тоді починається… Вони зараховують гроші, які людина віддала їм з останніх крихт заробітку, лише за відсотки по  кредиту, а, так би мовити, тіло кредиту залишається невиплаченим. Відтак вдаються до шантажу та переслідування. Мені відомі факти, коли вони побили чоловіка, забрали в нього товар, декілька автомобілів, а тепер мама того хлопця поїхала за кордон і досі ще їм виплачує ті відсотки — по 5 000 гривень щомісяця. Іншого підприємця, після того, як він не зміг виплачувати ті драконівські відсотки, почали також залякувати і шантажувати, а потім побили. Він змушений був поїхати на заробітки до Москви, щоб відробити кредит, а згодом його батьки були змушені навіть продати будинок.

Судячи з усього, злочинна схема діє через приватного нотаріуса О. Коломийчука, через якого є доступ до реєстру рухомого і нерухомого майна. Він же потім переоформляє їм це майно, а також транспортні засоби. Якщо ж “домовитися” з боржниками таки не вдається, то в “діло” вступає правоохоронна частина злочинної зграї. Слідчий О. Щербатюк, опер-
уповноважений А. Кулінич, убозівець Я. Матвійчук та суддя Н. Сташків організовують кримінальні справи і продукують потрібні рішення.

— Так, зокрема, було і зі мною, — згадує Ігор Дацків. — Двічі мене незаконно ув’язнювали, причому справа навіть не була належним чином зареєстрована. Її просто використовували для залякування і шантажу. Лише після виходу публікацій у вашій газеті та справа затихла. Я потім довго лікувався, став інвалідом третьої групи. Видавалося, що мене залишили у спокої, але через якийсь час Жук знову почав мене переслідувати,  залякувати, кілька разів дійшло до рукоприкладства. Останній раз це сталося привселюдно на сесії районної ради. Я з цього приводу написав заяву в органи внутрішніх справ, але знову беруть сумніви…

Схеми із «хоптянівської баньки»

Пікантності цій неординарній і кричущій справі додає факт, що все вищеназване кодло “вірних друзів” приятелювало з одіозним екс-головою ТОДА Валентином Хоптяном. Названий вище “земельник” Петро Марин, за словами Ігоря Дацківа, виконав не одне замовлення очільника спочатку Підволочиського району, а згодом і області, й “наділив” землею потрібних Хоптяну людей. Не забув і про себе, відкривши на ділянці в лісі, поруч зі ставком (який також “прихватизував”) лазню на дровах, де “вірні друзі” досі збираються по четвергах і обговорюють свої темні справи. Полюбляв там свого часу  порозважатися з тими приятелями і Хоптян, до речі, палкий любитель міцних напоїв та слів, а до призначення на Тернопільщину — в минулому хмельницько-чемировецький комсомольсько-партійний діяч.

— Усі знають, що Хоптян дуже любив випити, — розповідає Ігор Дацків. — А коли напивався, то вимагав видовищ і розваг. З цією “банькою” пов’язано чимало його “барських” вибриків. Після добрячого застілля Хоптян любив, наприклад, вирушити на полювання, постріляти зайців. Замість зайців “вірні друзі” купляли в селі для нього… кролів, прив’язували до дерев, і Хоптян у них стріляв… А одного разу п’яному “барину” Хоптяну стало мало зайців-кролів, і він вирішив “сходити” на кабана. “Вірні друзі” збилися з ніг, шукаючи майбутній трофей по найближчих селах. Врешті-решт на одному із сільських обійсть побачили в’єтнамську свиню, дещо схожу на дику, привезли її в ліс, де й Хоптян її “вполював”…

Саме там, у тій лазні, Хоптян переховувався під час Революції Гідності. Сидів безвилазно кілька тижнів і безпробудно пив. До того ж ще й дорогу до лазні перекурило, то не міг виїхати. Місцеві активісти, дізнавшись якимсь чином про місце перебування Хоптяна, вирішили навідатися до нього “в гості”. Виручили патрона “вірні друзі”. Вони спішно послали вночі два потужні грейдери, які дорогу розчистили, і Хоптян втік на Хмельниччину…

Від тих подій минуло майже два роки, але, як бачимо, у великому селі Підволочиськ ніц не змінилося — там і далі заправляють підручні бандитської влади і Хоптяна. Люстрація їх не зачепила. Більше того, їх представники — нині в провладній партії БПП “Солідарність”, формують найбільшу фракцію у райраді. Вітер змінився, а услід і вони, наче флюгери, змінили свій вектор у служінні новим господарям і продовжують чесним людям отруювати життя.

Оксана Гончаренко

 


















Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)