Хто такий Ігор Ґерета?
Вт. 28 Вересня 2021

ТЕМИ ТИЖНЯ

gazpostach

Хто такий Ігор Ґерета?

Ігор Герета сайт 1Як зауважує тернопільський поет та громадський діяч Олег Герман, на запитання «Хто такий Ігор Ґерета?» з-поміж 50-ти тернопільських старшокласників та 50-ти студентів лише четверо знали, що це мистецтвознавець та археолог, решті це ім’я було абсолютно незнайоме…

25 вересня цього року Ігорю Ґереті виповнилося б 77. Мистецтвознавець, археолог, фольклорист, етнограф, історик, оборонець і будівничий української церкви, громадсько-політичний діяч, поет… Цими іпостасями феномен Ігоря Ґерети не вичерпується. Він колекціонував не лише картини, предмети українського побуту, рідкісні книжки й мистецькі раритети, а й друзів — завше талановитих, національно свідомих, людяних. На жаль, нині у нас немає такої особистості, хто б умів так, як Ігор Ґерета, гуртувати довкола себе талановитих людей і підтримувати їх, надихати на нові звершення. Мабуть, це вдавалося Ігорю Петровичу завдяки рідкісному дару: він зовсім не вмів заздрити людям, натомість умів щиро їх любити та усім бажав добра.

Ігор Ґерета любив людей, а особливо дітей. Саме він був ініціатором створення Тернопільської обласної експериментальної школи мистецтв, завдяки йому школа запрацювала у 1994 році. Нині заклад носить його ім’я, а 27 березня цього року на фасаді школи мистецтв відкрили меморіальну дошку Ігорю Ґереті. На Алеї зірок у Тернополі є також його зірка, але, на жаль, досі немає у нашому місті справжнього, а не формального музею Ігоря Ґерети, як і немає пам’ятника, встановлення якого через відсутність коштів постійно відкладається.

Біографічна довідка

Ігор Ґерета народився  25 вересня 1938 р. в с. Скоморохи, нині Тернопільського району, в священичій родині. Батько — священик о. Петро Ґерета, відомий також як поет (псевдонім Олесь Ґерета) і композитор. Мати Євгенія — диригентка церковних хорів.

У 1942 р. родина Ігоря Ґерети перебралася до села Велика Березовиця, де батько отримав нову парафію. Тут 1955 р. Ігор закінчив середню школу (тепер — Тернопільська 3ОШ № 8). Вчився у Тернопільській музичній школі. 1962 р. отримав диплом про закінчення історичного факультету Чернівецького державного університету. Від 1963 р. і до кінця життя працював на різних наукових посадах у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

За протирадянську діяльність Ігоря Ґерету в 1966 р. засуджено на п’ять років позбавлення волі (умовно). Загалом же, за участь в українському дисидентському русі 1960-x рр. був позбавлений можливості здобути науково-творчу кар’єру, до розпаду СРСР постійно перебував під наглядом органів держбезпеки та партапарату. Незважаючи на це, став ініціатором і співорганізатором кількох культурологічних проектів: музею-садиби Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільського району; картинної галереї Тернопільського краєзнавчого музею, яку 1991 року перетворено на Тернопільський художній музей;  музею-садиби Леся Курбаса в Старому Скалаті (Підволочиський район); разом із Остапом Черемшинським був співавтором експозиції етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. Велеснів Монастириського району. У царині археології його найбільшим досягненням стало дослідження могильника черняхівської культури (III–IV ст. н. е.) у Чернеливі-Руському (Тернопільський район). На місці цих розкопок він ініціював створення унікального археологічного музею-парку.

У період українського національного відродження 1988–1991 рр. Ігор Ґерета поринув у вир політичної діяльності. Став співзасновником Народного Руху України (Тернопіль, 1989), член його Великої Ради; був кандидатом у депутати до Верховної Ради України (1994, 1998 р.); депутат Тернопільської обласної ради (1-4 скликань), член її президії, голова постійної депутатської комісії у 1990–1998, 2002 роках.

Помер 5 червня 2002 р., похований на цвинтарі у Великій Березовиці.


















Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)