Інфляційна діра в кишені: українці витрачають на їжу понад 40% своїх заробітків
Пт. 3 Грудня 2021

ТЕМИ ТИЖНЯ

gazpostach

Інфляційна діра в кишені: українці витрачають на їжу понад 40% своїх заробітків

Джерело: Україна молода
фото з мережі інтернет

Споживча інфляція у нашій державі б’є рекорди. Ймовірно, цьогоріч вона вимірюватиметься двозначним числом.Це означає, що десяту частину наших доходів — зар­плат, пенсій, стипендій — з’їсть зростання цін. При цьому експерти не вірять, що ситуація вже найближчим часом поліпшиться, а прогнозують, навпаки, зростання інфляції за підсумками року.

У цій ситуації найбільше постраждають малозабезпечені українці — аби задовольнити свої базові потреби, їм доведеться працювати ще більше, а отримають вони суттєво менше.

Інфляція б’є рекорди

Споживча інфляція у жовтні 2021 року трохи сповільнилася, але все одно залишається високою: 10,9%у річному обчисленні, хоча у вересні становила 11%. Це був максимальний показник за останні три роки.

У порівнянні з вереснем минулого року вона становила 0,9%, з початку року — 8,5%, до жовтня минулого року — 10,9%. При цьому базова інфляція за місяць становила 1%, а за січень-жовтень — 6,6%.

Найбільше зросли ціни на овочі, хліб та газ. Серед товарних груп, які найбільше відчули подорожчання, — оброблені непродовольчі товари, які подорожчали на 13,2%.

У жовтні проти вересня серед усіх категорій найбільше подорожчали овочі — на 10,6%. Загалом продукти харчування подорожчали на 1,1%, а олія, цукор та фрукти продовжили падати в ціні.

Також прискорилося зростання вартості послуг — до 9,6%. Через підвищення виробничих витрат швидше дорожчають послуги закладів швидкого харчування, ресторанів, автострахування, перукарень, салонів краси, закладів культури та відпочинку. На 33,3% із початку року подорожчало автомобільне паливо.

Через високі ціни на енергоносії прискорилося подорожчання макаронних виробів, хлібопекарської та молочної продукції. Ціни на крупи зросли, зокрема, через торгові обмеження, запроваджені Росією.

Водночас уповільнилися темпи зростання цін на олію. При цьому житлово-комунальні послуги подешевшали на 0,9% через ціни на електроенергію. Послуги залізничного транспорту для пасажирів подешевшали на 4,3%.

На думку експертів Національного банку, пік зростання споживчих цін у 2021 році пройдено, надалі інфляція знижуватиметься. При цьому жовтневий макропрогноз НБУ передбачає досягнення рівня інфляції нижче 10% за підсумками 2021 року та цільового рівня 5% наприкінці 2022 року.

Подорожчає все!

Галузеві експерти, втім, ставляться до такого позитивного погляду фахівців із центробанку дещо скептично. Зокрема, в Україні продовжуватиметься зростання цін на молочні продукти. З початку 2021 року вартість літра молока в Україні зросла майже на 3 грн, а твердого сиру — на понад 40 грн.

«На ринку за кілограм вершкового масла зараз просять 250 грн, сиру — 120 грн. І це не межа», — цитують експерта з аграрної економіки Леоніда Тулуша.

За його словами, проблема — у подорожчанні сировини.

«Якщо раніше можна було купити молоко за 10-10,2 гривні, то зараз щонайменше за 11 гривень», — сказав він, додавши, що протягом 2021 року поголів’я корів в Україні скоротилося майже на 6% через низькі закупівельні ціни на молоко та зменшення пасовищ.

Тим часом, за його словами, у собівартості виробництва сирого молока десь близько 50% припадає на корми. Далі — енергоносії та оплата праці.

Найближчим часом молочні продукти, за висновком експертів, мають подорожчати на 1,5-2%, — і це за найоптимістичнішими прогнозами. Втім стрімке зростання цін стримуватимуть торгові мережі, які бояться втратити покупця та дешевший імпорт деяких молочних продуктів із Європи.

«Якийсь певний відсоток продовольчої безпеки треба покривати за рахунок внутрішнього виробництва. Бо як тільки ті ж поляки завоюють наш ринок, вибачте, масштаб цін буде зовсім іншим», — резюмує Леонід Тулуш.

Проте подорожчає не тільки молоко.

«Я маю відчуття, що ми стоїмо на порозі досить великого зростання цін на продукти харчування. Вже почали ситуативно стрімко зростати ціни на м’ясо. Сало у Києві вже під 150 грн, при тому, що ще місяць тому воно було на рівні 100-110 грн. Наразі триває період цукроваріння, де активно використовується енергоносій. Якщо енергоносій у 4 рази дорожчий, ніж торік, цукор буде дешевшим? Соняшникова олія, курятина — все це використовує енергоносії та все це дуже подорожчало, — каже економічний експерт Олег Пендзин.

— Щодо хліба, то тут ситуація дещо інша. Його собівартість також підросла на 20% на рік, але оскільки це соціальний продукт, різко підвищувати ціни на нього виробники не можуть. За прогнозом експерта, він додаватиме до ціни до 2% на місяць».

Найгірше у цій ситуації, що у Держбюджеті-2022 інфляцію закладено на рівні 6,2%. Але вже зараз, згідно зі світовими тенденціями, цей прогноз ризикує не справдитися.

Поки що очікувати, що темпи інфляції, а з ними і зростання цін, підуть на спад — не варто, запевняють експерти. Загалом, за прогнозами, ця зима в усіх відношеннях ризикує стати для громадян непростою.

Ціни «розкручуватимуться» до весни

У цій ситуації найбільше програють пересічні українці — інфляція з’їдає значну частину їхніх доходів, навіть попри підвищення зарплат. Як відомо, в Україні у грудні 2021 року мінімальна зар­плата зросте до 6 тис. 500 гривень, а у 2022 році її мають підвищити ще на 200 грн.

Однак проблема в тому, що люди практично не відчують на собі поліпшення їхнього матеріального стану — і все через інфляцію.

Експерт Олег Пендзин вважає, що, всупереч прогнозам Національного банку України, до кінця 2021 року інфляція зросте до 15%, а не до 11%. Такої ж думки й у компанії ICU.

«Пікові показники інфляції вже, ймовірно, пройдено у вересні, проте навряд чи темпи зростання цін сповільняться до однозначних показників до кінця 2021 року. Шанси на повернення інфляції до цільового діапазону НБУ на рівні 5% +/-1% до кінця 2022 року також невеликі. Це породжує аргументи на користь нового підвищення облікової ставки НБУ на 0,5% з нинішніх 8,5% у грудні або утримання облікової ставки принаймні на існуючому рівні триваліший період — імовірно, до кінця третього кварталу 2022 року», — прогнозують аналітики компанії.

Як зазначають експерти, жовтневий показник зростання споживчих цін свідчить про збереження високого інфляційного тиску, зумовленого набором чинників з боку і пропозиції, і попиту.

Незважаючи на те, що споживча інфляція пригальмувала завдяки адміністративному регулюванню тарифів, базова інфляція та стрибок цін виробників свідчать, що ризики залишаються і знадобиться ще кілька місяців для того, щоб інфляція почала впевнено сповільнюватися.

Інфляційні прогнози Національного банку збуваються далеко не завжди. Приміром, ще у квітні там прогнозували інфляцію у річному вимірі на рівні 8%. Пізніше влітку погіршили прогноз до 9,6%, але, як бачимо, реальні темпи вибиваються з прогнозу.

Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ припускає, що заява НБУ — це спроба «таргетувати довіру».

«В даному випадку такими заявами НБУ намагається знизити інфляційні очікування населення та бізнесу. Але реальної основи під цими заявами немає», — вважає він, додаючи, що інфляційна спіраль зараз перебуває у стадії розкручування.

«Основний інфляційний чинник світової економіки — вартість енергоресурсів, а вони поки що досить дорогі. Є також інші чинники впливу, зокрема ціни на промислові метали, продовольство», — пояснює експерт.

«Наша інфляція увібрала в себе зростання цін на сировину, але поки що дуже помірковано увібрала енергетичну інфляцію, — резюмує Кущ.

— Ціни на природний газ — високі, але ми поки що користуємося запасами минулих місяців. Ціна газу впливає зараз тільки на промисловість, і то частково, але не впливає на населення. Помірно на інфляцію впливають і ціни на пальне за рахунок зміцнення гривні. Це означає, що всі ці фактори повинні ще проявити себе в майбутньому, як наслідок — інфляція може наростати. Я впевнений, що взимку інфляція лише посилиться. Розкручування інфляційної спіралі має тривати до весни».

Найбільше постраждають малозабезпечені

«Ми побачимо, як ці 30% витрат виробників перекочують на полиці магазинів. Номінальна зарплата збільшилась на 19%, реальна — на 6%. Так, мінімальну зарплату збільшать, і ця сума ляже в товар, а ми це все сплатимо з власної кишені», — продовжує Пендзин, додаючи, що особливо сильно подорожчання вдарить по малозабезпечених верствах населення України.

У цьо­му сегменті зарплата становить 40% доходів, решту 60% становлять пенсії та соціальні виплати. Саме цій категорії населення доведеться виживати — вони не зможуть купувати на отримані гроші навіть те, що могли дозволити собі раніше. На це накладеться дефіцит якісних товарів, оскільки місцеві виробники намагатимуться експортувати свою продукцію після чергового зростання цін.

Ситуація, коли українці переважно «проїдають» свою зарплату, у нас не нова, але останнім часом тенденція суттєво загострилася. Так, за даними Дер­жавної служби статистики, 41% витрат українців становлять витрати на їжу.

З урахуванням грудневого підвищення це буде 2 тис. 665 грн. Житло, вода, електроенергія та паливо у структурі витрат займають 14,1% від заробітку, транспортні витрати — 8,6%, одяг та взуття — менше 5%, відпочинок — 3,4% на місяць.

А ТИМ ЧАСОМ…

Шляхом дешевої ліри

Гірше, ніж у нас, ситуація з інфляцією є, скажімо, в Туреччині, куди люблять подорожувати українські туристи. Вже кілька днів наших співгромадян експерти активно запрошують на шопінг до цієї країни. Все  через стрімкий обвал національної валюти, турецької ліри.

Днями її курс упав до чергового мінімуму в парі з доларом США, сталося це після зниження ставки центробанку.

Центробанк Туреччини знизив базову ставку з 16% з 15%, як і очікували експерти, незважаючи на високу інфляцію в країні, що підриває економічне зростання. Відтак курс турецької ліри впав до 11,14 за долар США. Хоча ще у вересні за один «зелений» у цій державі давали близько 8,3 ліри.

У жовтні цього року інфляція у Туреччині наблизилася до 20%. Експерти дедалі більше побоюються ризиків, які це несе для економіки країни. Зокрема, це може послабити здатність Туреччини платити за боргами в іноземній валюті.

ДО РЕЧІ

Малий ВВП і дорогий долар

Реальний валовий внутрішній продукт України у третьому кварталі 2021 року зріс на 2,4% порівняно з третім кварталом 2020 року після зростання на 5,7% у другому кварталі цього року. За оцінками Державної служби статистики, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) ВВП збільшився на 1,4%.

Таким чином, зростання економіки України у 2021 році з урахуванням попередніх даних Державної служби статистики за третій квартал може виявитися на рівні 3% проти закладених у Держбюджеті на цей рік 4,6%.

Така оцінка зростання економіки виявилася нижчою за очікувану. Наприклад, НБУ прогнозував зростання за підсумками третього кварталу зростання на 4%. Очевидно, ефект хорошого врожаю зміститься на кінець року, тобто на четвертий квартал.

Водночас останній квартал року вже відбувається в кризовому режимі — енергетична криза, міграційна, стягування РФ озброєнь до українського кордону. А тому сподіватися на приємний сюрприз «під ялинку» від економічного стану України не варто.

Така ситуація, окрім вже згаданої інфляції, може призвести до падіння курсу національної валюти.

За деякими оцінками, ближче до Нового року гривня може опуститися до показника 27,5 грн за долар. За словами експерта компанії «Форекс-Клуб Україна» Андрія Шевчишина, на нашу валюту тиснутимуть ціни на енергоносії, які цієї зими залишатимуться дорогими.

«Максимально дорогу гривню цьогоріч ми вже бачили, — сказав він. — Тепер є шанс побачити її дешевою».


Джерело: Україна молода
















Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)