Сім’я з Тернополя відкрила найбільший український дитсадок у США, де діти смакують традиційні страви «Тернопільські театральні вечори. Дебют»: стали відомі імена лауреатів У крамниці на Тернопільщині маскуючи продають бракований товар Тернополянин хотів підзаробити на криптовалюті, натомість втратив майже 2000 доларів США Раптово помер викладач Тернопільського національного економічного університету Тернополян попереджають про здорожчання продуктів харчування Правоохоронці застерігають: шахраї представляються працівниками банку і крадуть гроші з карток Крадуть гроші з карток: мешканці Тернопільщини потерпають від шахраїв На Тернопільщині з‘явилася вакцина від смертельного захворювання На телеканалі Тернопіль 1 розпочали зйомки романтичного реаліті «Хочу заміж» Смертельна ДТП у Борщівському районі на Тернопільщині (Відео) Про тернопільських акторів знатиме вся Україна Дружина і діти – в лікарні, через дії нетверезого батька-водія ЗНО-2020: у скільки обійдеться підготовка тернопільським школярам? Ольга Шахін: «Міжнародний Дієвий форум» – чудовий інструмент для подолання стереотипів

Неймовірна історія добра з Тернополя (фото)

  • 13
    Поширили:

megi«Відколи я себе пам’ятаю, я завжди хотіла мати собаку. На превеликий жаль моя мрія довгий час залишалася просто мрією – батьки завжди були проти собаки у квартирі. Не зважаючи на їх заперечення, я була переконана, що коли житиму окремо, обов’язково придбаю собі улюбленця”, – розповідає тернополянка Ляна Анастасії Стандрет, яка реалізовує фотопроект “Дружба не має породи”.

Настало довгоочікуване самостійне життя – моє бажання нікуди не зникло. Була неділя 12го липня 2015 року. До нас із хлопцем в гості завітала моя молодша сестра і ми троє вирішили поїхати на пташиний ринок, подивитись і, можливо, навіть придбати цуценя. На той час мені дуже подобалась порода Французький бульдог. Отже ми зібрались і пішли на зупинку. Чекали автобус більше години. Не дочекавшись його, ми поверталися додому. Запланували поїхати наступного тижня.

Направду, я була дуже розчарована. І якось зовсім раптово я згадала, що бачила в соцмережі спільноту під назвою «Ноїв ковчег», яка займається безпритульними тваринами у нашій області. Проглянувши оголошення, мені в очі кинулась одразу фотографія малесенької собачки, яка сиділа на руках у жінки. Я «закохалась» у неї з першого погляду. А ще мене розчулив опис під світлиною: їй не пощастило народитись ані зморшкуватим шарпеєм, ні блакитнооким хаскі…».

Коли я дивилась на свою майбутню крихітку,то знала, що ми просто повинні її взяти. Я зателефонувала за вказаним номером і повідомила, що хочу цю собачку та запевнила жінку: цуценя буде в надійних руках та безпеці. Вона погодилась! Ми домовились про місце і час зустрічі. Я дуже нервувала в очікуванні. Час йшов повільно, як ніколи. Нарешті стрілки годинника показали потрібну годину.

Я пішла на зустріч з малим чудом. Прийшла дівчина і на руках у неї сиділа моя зірочка. Вона була настільки крихітна і мила, що я навіть не знала як її взяти, так що не завдати болю. Я несла малесеньку красуню з трепетом і неабиякою обачністю. Ми прийшли додому – тепер вона у своїй новій домівці. Бідолаха була налякана і тихо сиділа у кутку. Ми вирішили розпочати з купання нашої лялечки і паралельно придумували ім’я. Варіантів у нас було багатенько, але ретельно обдумавши, ми зійшлись на імені Меґі .ZBDK-Z1JRNI

Знаєте, мені бракує слів, аби передати свої емоції. Я ніколи не мала подібного досвіду, тому вивчати етапи розвитку цуценят і правила адекватного догляду за ними стало моїм основним заняттям. Я настільки цим всім перейнялась, що це поглинуло весь мій вільний час. Мені це дуже подобалось. Я страшенно любила гратися з нею, дуріти або просто спостерігати за тим, що вона робить. А ще любила дивитись, як вона спить. Вона стала частиною мого життя. Тепер я відчуваю велику відповідальність. Знали би ви, що було, коли я приходила з роботи. Нашій з нею радості не було меж. Я її притискала до себе, а вона пищала, тряслась, не тямила себе від щастя в той момент.

Мушу зізнатись, що такою потрібною я себе ніколи ще не відчувала. Проходили дні . Наша дівчинка росла і набиралась сил. Деколи вона навіть шкоду робила: обдирала шпалери чи знущалась над взуттям. Але мене це ніколи не хвилювало. Адже це – речі, і ними треба користуватись, а живі істоти треба любити, але ніяк не навпаки.»

Зараз Ляна не в Україні і, на жаль, не мала змоги взяти участь у фотосесії з Меґі. Допомогти нам погодився хлопець Ляни.
#дружбанемаєпороди
Фото та історія –  Анастасія Стандрет


  • 13
    Поширили:

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ternopillive@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої сторінки у Фейсбук.








Загрузка...





Loading...



Далучайтесь до наших спільнот у соцмережах і будьте в курсі усіх актуальних новин Тернопілля!