Ярослав Демидась: «Ох, і розгулялося Юдове плем’я!..»
Сб. 24 Липня 2021

ТЕМИ ТИЖНЯ

gazpostach

Ярослав Демидась: «Ох, і розгулялося Юдове плем’я!..»

Погляд Ярослава Демидася

Аваков

Чи замислюєтесь, панове-громадо, над важкістю нашого суспільного поступу, чи віднаходите причини становища, котре щораз погіршується і веде до катастрофи?

  Напевно, задумуєтесь і, безсумнівно, вишукуєте, хоч у багатьох випадках причин тих не знайти. Однією з них, причому, на мою думку, над-
важливою, є нездатність чи неможливість обрати собі належного керівника держави. На рівному місці видно, що нездатність породжена неможливістю, бо світові гендлярі приносять Україну в жертву. Тому на самому злеті коріння нам підрубали. Це знов “братерська” допомога чи анти-
українська диверсія?

Хазяйнують в Україні жиди, москалі і свої запроданці. Займаються прислужуванням ворогам, тотальним грабежем, економічним визиском та витісненням українців у закордонне рабство, словом, винищенням усілякими способами. Для такої мети й підбирають президента. Отож, знайшли кандидата, умови погодили, оплатили його майбутні послуги, виставили ангелом перед довірливим і задурманеним народом, аби потім якийсь Охендовський вчепив йому крила. І крутить мафія кишеньковим президентом, немов циган сонцем. Головна вимога до підлеглого короля, аби злочини прикривав, гасив життєздатність української ідеї та ненавидів хохлів.

Хто ж ті наші президенти, котрі стільки шкоди наробили? Це духовно вбогі, з комуняцькою іржею в мізках, а декотрі з курячими мізками людці з печерною мораллю. Їм незнайома жертовність заради Вітчизни, бо й Вітчизни у них нема. Нажива для них — єдина мета і мрія. Ось такі телепні та злочинці і ведуть українців від ями до ями. Трапився серед тої зграї і один розумник зі знанням англійської. Може, й розумний, та, на жаль, немудрий. Не з Україною радиться, перед чужинцями вислужується. Ще таке вариво заколотить… Зрештою, дві зданих агресору області — то ж його з “великими” дипломатами “заслуга”! Ото й роздумують спересердя люди, хто гірший: чи той, що втік, чи той, що обіцяв життя “по-новому”? Не доглупались виборці, що “по-новому” — не означає краще. Від тої “новизни”, яку обіцяв перехрещений Вайсман, з розуму сходять і світ за очі утікають. Я не готовий повірити, що власник липецької “ROSHEN” перемовляється по телефону з Путіним щодо успішного функціонування і так процвітаючого підприємства. Але наявність великої власності у президента на території ворога, який веде проти його країни та його народу криваву війну, не вкладається в межі здорового глузду.

А що ж, так би мовити, кількома поверхами нижче? У  минулому числі “НОВОЇ…” ми злегка пожурили голову ОДА Барну, котрий паралельно з посадою займає ще й місце стернового у виборчому списку “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. Злегка, бо думали, що має совість і пам’ятає свої обіцянки тернопільській громаді. Однак, як виявилося, уся його ура-метушня мала одну мету — отримати керівне крісло. Доскочив доволі високо, бо була на продажних і безпринципних потреба. І відразу перетворився з опереткового горлопана у запопадливого і слухняного лакея. А якщо уважно переслухати оприлюднену в інтернеті частину аудіофайлів, котрі стосуються методології формування Барною виборчих списків, можна полегшено зітхнути: нарешті шило вилізло з мішка, фальшивий “революціонер” спішно упокоївся, а на його місці вродився зрадливий холуй з досвідом підлабузника.

Чого тільки не говорив Барна, інструктуючи голів РДА на нараді з приводу виборів… “Комісаром” лякав, перевірками, радив залучати прокурорів і тиснути на діячів УГКЦ. Дав зрозуміти, що “Солідарність” не вибиратиме способів, аби догодити президенту. Але особливу увагу приділив операції з “відбілювання” колишніх соратників Януковича. Місцеві латифундисти, котрі ще недавно кічили з себе генералів-регіоналів, знову у фаворі на виборах від влади. Уже від теперішньої, постмайданівської. Постає кричуща проблема: як це так?! Ще не так давно Янукович віддав наказ стріляти по людях і більше сотні пішли на небеса, тоді як наші “герої” були стовпами злочинного режиму! Ще не просохли сльози згорьованих батьків, дружин і обездолених сиріт, то чи годиться господарникам-землеробам йти до влади по людській кривді? Чи не могли б цього виборчого сезону перепочити “герої праці” Крижовачук та Гадз, перший номер у списку Партії регіонів у Ланівцях Гасюк, висуванці Партії регіонів Любомир Білик та Березовський? Не голодні ж, панове, і статки маєте, що і на століття нащадкам лишиться, слави зажили від влади дешевої, то скільки ж вам треба, що наїстись ніяк не можете? Не боїтесь, що на дітей ваших може людська кривда впасти?

Висловимо вдячність добросовісним “кротам”, що зробили запис в ОДА, а також журналістам, котрі рознесли правду по засобах інформації. Нинішня влада в особі Степана Барни показала себе у всій “красі”. Ось які рекомендації висловлював на нараді своїм підлеглим з “відбілювання” недавніх “регіоналів”:  “Всіх тягнути під себе!.. Вони стають меценатами, вони не виходять з сімей загиблих, вони пишуть розгорнуті інтерв’ю, як вони люблять Україну (зверніть увагу: який же цинізм! — Я.Д.), вони показують, скільки в них мобілізованих на підприємствах і які вони отримують заробітні плати, і тоді най якесь відкриє гімно, перепрошую, рота, щоб їх звинуватити в тому, що вони не патріоти…” Оце видав Барна! Ну, якби то Степан Степанович пішов у кукурудзу разом з братом Олегом Степановичем і там обмінювались подібною лексикою, то це була б приватна справа, але ж на державних посадах слід пам’ятати про кодекс держслужбовця, не кажучи вже про совість і мораль. Не личить таке вихідцю з учительської родини. Чи, може, приклад бере зі свого президента, який, як відомо, коли буває під градусом, то теж полюбляє “гарячі” слівця?

На завершення — про дещо з останніх подій. Гостювали у Тернополі Пастух із Садовим. Очікуваного десанту з АТО і ВР не було, експедиційного корпусу з Бучача, як обіцяв кандидат, не дочекались. Удвох самі мучились на телебаченні і всіх нервували. На телефонний зв’язок із глядачами вийти не наважились. Садовий виглядав більш-менш пристойно, Пастух був ніби з якоюсь провиною на обличчі. Почувався нужденно, жебонів щось одноманітне і малозрозуміле — певне, відсутність перспективи давалася взнаки. Не видно було героя, яким він раніше себе змальовував. Одним казав, що одного разу їх “лишилось тільки троє”, іншим разом — що лише “кожен третій”. Садовий постійно намагався вдихнути енергію у свого підопічного, повертаючи до нього обличчя і підбадьорюючи регулярним “гідний мер”. Навіть було  не стримався і сказав підвищеним тоном: “Треба бути шустрим!” Обіцяв вділити тернополянам “кусок львівського пирога” за умови, якщо оберуть міським головою Пастуха. Перескочив з медицини на шахи і назвав Пастуха добрим татом. Може, Пастух і добрий тато, але нікудишній депутато, бо у Верховній Раді для Тернополя навіть пальцем не ворухнув.

Висновок: Садовий виглядав відносно компетентно, хоч до львівського рівня не дотягував, а Пастух виглядав — як… пастух. Хотіли панове закаламутити та рибки у Тернополі наловити? Змотуйте вудки, шановні, і… щасливої дороги. Бо в Тернопільському ставі ловитиме рибу той, хто цей став прикрасив і облагородив. 


















Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)