Керівництво Служби автомобільних доріг Тернопільщини “притиснуло” СБУ Очільника Тернополя нагородили почесною грамотою ВРУ На Тернопільщині учасники АТО/ОСС отримали майже 8 тисяч земельних ділянок ХІХ фестиваль “Jazz Bez” проведуть у Тернополі Нічні рейди по Тернополю Тернополянки скористалися можливістю безкоштовного лікарського огляду Вітання для волонтерів від очільника Тернополя Тернопільські автомийки – безфосфатів: це реально? Тернополянам потрібно укласти новий договір на постачання тепла і гарячої води У Тернополі збільшилась кількість дитячих ігрових зон Кошторис міста Тернополя на 2020 рік: який він буде? Гурт “Тінь Сонця” порадував виступом тернопільських військових У Тернополі відбудеться прем’єра фільму «Соловей співає. Доки голос має» Мер Тернополя Сергій Надал та міська рада прозвітували перед громадою за виконану роботу у 2019 році Уродженець Тернопільщини – новий єпископ УГКЦ

Страшна історія, як колись у Тернополі від вибуху загинув танкіст і вся його сім’я

  • 6
    Поширили:

Вулиця Доли. Тернопіль

Вулиця Доли. Тернопіль

ХХ століття. Вулиця Доли у Тернополі була оточена руїнами і бур’янами. Якось ми помітили, що з трави виглядає чорнявий хлопчик років чотирьох.

Ми до нього, а він — навтьоки. Але не біг, а повз — якось так знесилено. Ми подалися за незнайомцем. Там, у глибині кущів і бур’янів, лежала молода жінка, до грудей вона тулила немовля. Побачивши нас, жінка стала дорікати старшому сину:

— Що, виліз таки? А я ж так просила — не показуйся людям.

Хлопчик байдуже слухав маму. Ми вже знали — ця байдужість від голоду. Жінка благально дивилася на нас.

— Біда дітки, ой. яка біда… Ми приїхали з Винниці. Донька по дорозі померла з голоду. Чоловік подався щось поїсти роздобути. А я тут з дітьми чекаю. Може, чимось допоможете?..

Ми кинулися по домівках. Але що можна було знайти там, коли хліб з’їдався ще по дорозі з магазину і кожна картоплина була ледь не на вагу золота. І все ж… Владик Бортник приніс жменьку пшоняної каші — в кульку із газетного паперу. Владик Вовчанич — варену ворону. Він добре стріляв, а мама його доводила, що смачнішого м’яса, як вороняче, нема. Я зміг роздобути лише великий цукровий буряк…

Читайте також: Це нововведення працюватиме на тернопільських кладовищах

Боже, як накинулися на цю їжу наші нові знайомі! Повернувся і глава сім’ї — у широких галіфе, без чобіт, у галошах. Чоботи, мабуть, уже давно обміняв на такий-сякий харч. Розповів, що пройшов усю війну танкістом, кілька разів горів у танку… Зараз роздобув половину відра картопляних лушпайок.

…Через день на вулиці Доли роздався сильний вибух. Виявилось — загинули танкіст і вся його сім’я. Розвели багаття. І туди якимсь чином потрапили міна чи граната…

Я й досі впевнений: танкіст навмисне це зробив… Він не міг дивитися на голодні муки дітей і дружини.

ВОЛОДИМИР СУШКЕВИЧ, “Топільче”: про Тернопіль і тернополян


  • 6
    Поширили:

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ternopillive@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої сторінки у Фейсбук.








Загрузка...





Loading...



Далучайтесь до наших спільнот у соцмережах і будьте в курсі усіх актуальних новин Тернопілля!