Ярослав Демидась: «Рідна Вітчизна страждає в ярмі, зглянься, о Боже!»
Ср. 27 Жовтня 2021

ТЕМИ ТИЖНЯ

gazpostach

Ярослав Демидась: «Рідна Вітчизна страждає в ярмі, зглянься, о Боже!»

Погляд Ярослава Демидася 

АваковВідколи диявол топче наш Схід, — ні радості, ні натхнення. Усе ж обов’язок — це велика сила і треба писати. І так іде мені те писання, як Швейк ішов до Будейовіц. Тут ще й з виборами тлум, ніби світ має завалитися. Скільки тих партій і партійок скороспілих появилося, і всі — “за Україну, за народ”. Якою б то щасливою була наша Вітчизна, якби хоч мізерна частка обіцяного сповнилась. Оскільки скомпрометована влада хоче втриматися, то сама ті партії створює і незгоду між ними сіє. І стається незрозумілий християнинові рейвах, в якому годі вибрати щось порядне. Саме завдяки регулярним “демократичним”  виборам, котрим до демократії, як куцому до зайця, народ стає оглупленим і байдужим до власної долі. А з кандидатами як? Попри мізерний відсоток загалом непоганих людей, переважна більшість — заяложені не одними виборами суб’єкти, серед яких подибуємо маєтних злодюг, зрадників, кримінальників, аферистів, слабих на голову і просто дурних. Дурні особливо цінуються владою, на них великий попит, тому і мають вишколені й мордаті адепти комуно-сіонізму можливість кивати в бік українців: бідні, бо дурні, не мають гої повноцінної держави, бо нема серед них розумних. Це абсолютно не так. Є серед нас багато досить розумних, освічених і досвідчених, які ще й гордість та совість мають, але таких верхівка й на гарматний постріл до управління державою не допускає.

Найбільше рекламує себе партія влади, котрій замало було називатись “Солідарність”, то ще й приплела собі хвоста. Скріплені в одне дві половини мають, на думку придворних політтехнологів, викликати повагу, довіру, страх, бажання навзаєм обійматися, як сумнозвісне верховне тріо —  Вайсман, Гройсман і “умний мальчік” Кулявлоб. Чи станеться так? Лишимо наразі у спокої економіку, медицину, соціальні питання і багатостраждальну корупцію. Нині головна проблема в “батьків народу” — захист України від московської агресії. Тож оточимо втомленого президента і разом з ним “солідарно” підтримаємо наших хлопців на Донбасі, як це давно робимо ми усі: грішми, харчами, одягом, військовим обладунком, пожертвами нової і відремонтованої техніки. А головне — “солідаризуємось” з нашими вояками скромним і чесним способом життя, зневагою до розкоші оновимо свої душі. І в час високої політичної напруги проявимо свідомість та не будемо голосувати за “відбілених” Порошенком вчорашніх прислужників Януковича. Бо залучення до “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” прихвоснів -“регіоналів” є наругою над трупами мучеників Майдану, оскверненням могил оборонців держави від московської агресії.

Сьогоднішня Україна за нинішнього президента — то довершений рай земний для злодіїв та падлюк і пекло — для чесних трударів. Всіх пійманих мафіозі Порошенко відпустив за кордон разом з награбованим, усі, хто вбивав на Майдані, уникнули покарання. В найближчому оточенні глави держави процвітають корупція і казнокрадство і усім все до одного місця, хоч кіл їм на голові теши. В тому числі і президентові! Йому дорікають, його критикують, його підозрює в нечесності Наливайченко і виставляє докази, а гарант — ні пари з уст. Отаке найновіше “ноу-хау” — ні на що абсолютно не реагувати! Для чого тоді візитка “солідарності”, якщо не хоче поділяти з усіма спільної відповідальності? Я розумію, що свої мільярди він заробив завдяки товариству з Азаровим і Януковичем, але ж треба совість мати. Совісті, як бачимо, катма, зате ненависті до патріотів-націоналістів — хоч відбавляй. А лицемір який, м’яко кажучи: потужності на “ROSHEN” наростив, вклавши мільярди, а багатомільйонні податки сплачує на армію Путіна. Звинувачують найближчих поплічників Петра Олексійовича у виведенні в офшори сотні мільйонів доларів, і знову — ні гу-гу!

Велика біда, що наш гарант не скористався також можливостями і правом “пролитої крові” і дипломатичний двобій у Парижі програв. На жаль, наш ворог Путін отримав усе, чого хотів. Ось до чого призводять надмірна поступливість, улесливе заглядання партнерам і противникам в зуби і відсутність орієнтації на власний народ. Кажуть, що Порошенко небезпечніший, як Янукович, бо розумний і має українців за ніщо. Приховали від громади і справжні результати переговорів щодо майбутнього Донбасу. Отак-то спільними силами вороги зовнішні і внутрішні довели народ наш і державу до великої біди. Виявляється, шкурникам лише на руку путінська агресія: можна себе за рятівників нації видавати, українських патріотів на сплановану загибель посилати, займатися мародерством без кінця і міри. Говорили колись: “Кому — война, кому — мать родна”. На українській крові і праці жиди-олігархи мільярди заробили, а народ довели до крайнього убожества. Цікаво, подвоїв чи подесятерив свої капітали за останній час наш горе-президент?

Нині “регіоналам” незле живеться і мається. Капіталів від них не відібрали, до тюрми не посадили, в усіх урядах ними аж кишить, особливо у відомстві “таваріща” Авакова. І так звані “нові обличчя” серед них, немов розчинилися. Коли довірливі тернополяни завели Пастуха у ВР, вирішив і я поклонитись живому пам’ятникові військового мистецтва. Зателефонував і чемно привітав, заодно поцікавився, які плани має на майбутнє, як виборцям віддячить? Сумне враження лишилося після того телефонного рандеву. По-перше, пан депутат бурчав і був незадоволений, що завдаю йому клопоту, муркав, як кіт на глині, казав, що у нього своя команда, все під контролем і він сам знає, що йому робити. Ну, і нащо я дзвонив такому генію, якщо у нього вже все наперед намальовано? Вже згодом довідався, що Пастуху інколи бракує і мужності, і “кеби в голові”, і відповідальності. Висновки експертів “Слова і діла” свідчать, що з передвиборчих обіцянок виконано Пастухом — круглий нуль, бо  він брехливий і ледащо — для Тернополя у ВР навіть пальцем не ворухнув, а тепер ще й власну мерську виборчу кампанію завалив.

Як і передбачалось у цій ситуації, на виручку Пастухові прибув “десант” з перевертнем Семенченком на чолі на п’ятьох розкішних лімузинах. Вирішили ощасливити жителів Кутковець, та на зустріч з кандидатом Пастухом прийшло аж … п’ять осіб. Окинувши поглядом порожнісінький зал, Семенченко спересердя дорікнув Пастухові: “Віжу, Тарас, тєбя здєсь очєнь ждут”, грюкнув дверима автомобіля і відбув на полювання за новими кабінетними “подвигами”. Між іншим, вельми колоритна особа ту зустріч організовувала. Це — кандидат в депутати по Кутковецькому округу від “Самонемочі”, він же власник танцювальної школи і вареничної в “Подолянах”, який лише у жовтні змінив російську транскрипцію Pavel Boyko на українську Павло Бойко. У публікації на інтернет-сайті “За Збручем” від 8 березня 2015 р. він усміхається на фото із Росії, точніше,  з Єкатеринбурга, де брав участь у танцювальній олімпіаді в той час, коли наші воїни спливали кров’ю в “котлі” під Дебальцевим. Однак “патріот” розважався на території ворога і, очевидно, сумління його не мучило. З такими Пастух і “підтанцьовує”. Як кажуть,  “зійшовся Яким з другим таким…”

Не можна розтринькуватись довір’ям і дорогим часом, мусимо спертись на довірених людей, адже ворог лише тимчасово призупинився під нашими воротами. Не забуваймо, з ким пережито увесь воєнний період і чиї життя були на грані ризику. Адже ніхто не відає до кінця намірів божевільного агресора. Пригадаймо тернопільський Майдан і депутатські сесії на площі. Можна мати певні претензії до окремих осіб зі “Свободи”, але не закреслюймо національної ідеології, яку несе на своїх прапорах ця партія, як і тих репресій, що їх звалила злочинна влада на її провідників. На днях обласна рада прийняла звернення до ВР, аби в пашпорті була відновлена графа “українець”, і це обнадіює. Міського голову Тернополя треба було б обрати вже в першому турі і з усією очевидністю, і з метою економії коштів. За два з гаком мільйони гривень можна буде облаштувати 80 дитячих майданчиків, упорядкувати 10 дворів чи підновити дві вулиці. Остерігаймось зірвати опалювальний сезон і бюджет на 2016 рік (ремонт дворів, утеплення будинків), кредитні програми ЕБРР, куратором яких є нинішній голова. Важливо не втратити складний, з позиції ЖКГ, місяць, бо треба готуватись до зими. Не забуваймо про бюджетників, котрі мають вчасно і в повному обсязі отримати зарплату. Виборці хочуть, щоби політики займались політикою, бізнесмени — бізнесом, а міський голова хай продовжує займатись господаркою.

Вибори, панове громадо, — то відповідальна річ і легковажних експериментів уникаймо. Після війни побутувала, мабуть, принесена “визволителями”,  частівка: “Полюбила лейтенанта, а потом — політрука, а потом — все вище й вище і зійшла на … пастуха”. Часи тяжкі, кандидатів багато. Я підтримую Сергія Надала!

 


















Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)